ЗАТВЕРДЖЕНО

протокол Ради АУБ №02/02-26 від 24.02.2026 (додаток № 1)

 

Попередні редакції від:

22 квітня 2005,

19 жовтня 2007,

08 лютого 2008,

25 липня 2008,

31 жовтня 2008,

22 липня 2010,

17 листопада 2010,

31 жовтня 2018

 

 

РЕГЛАМЕНТ

постійно діючого Третейського суду

при Асоціації українських банків

(нова редакція)

(далі – Регламент)

м. Київ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство про організацію третейського розгляду спорів

  1. Порядок третейського розгляду справ Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків (в подальшому – Третейський суд) визначається чинним законодавством, Законом України «Про третейські суди» та цим Регламентом.
  2. При виникненні процедурних питань, що не врегульовані цим Регламентом, Третейський суд вирішує їх керуючись положеннями, які хоча й не передбачені Законом України «Про третейські суди», але не суперечать принципам організації та діяльності Третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення Третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

Стаття 2. Право передачі спору на розгляд Третейського суду

1.Третейський суд є недержавним, незалежним, постійно діючим органом, який створений для захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

  1. Юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”, мають право передати на розгляд Третейському суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом.
  2. Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Стаття 3. Порушення справ у Третейському суді

  1. Третейський суд порушує справи за позовними заявами юридичних та фізичних осіб, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
  2. Третейський суд з додержанням вимог Закону України «Про третейські суди» самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

Стаття 4. Мова розгляду спорів

  1. Розгляд справ у Третейському суді провадиться українською мовою.
  2. Якщо сторона не володіє мовою, якою провадиться розгляд, Третейський суд за проханням сторони і за її рахунок забезпечує її послугами перекладача.
  3. Сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад на мову третейського розгляду.

Стаття 5. Законодавство, яке застосовується Третейським судом

  1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
  2. Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.
  3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого Третейський суд застосовує аналогію права чи керується торговими та іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом властиві таким спірним відносинам.

Стаття 6. Форма судового процесу

  1. Третейський суд вирішує спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Регламентом.

Стаття 7. Розгляд справ у Третейському суді

  1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників.

Сторона має право заявити Третейському суду клопотання щодо розгляду спору без її участі.

Третейський суд може визнати явку сторін у засіданні обов’язковою.

  1. Не пізніше 5-ти днів з моменту призначення чи обрання складу суду, останній виносить ухвалу про порушення третейського розгляду, в якій зазначається про день, час та місце проведення засідання Третейського суду. Дана ухвала сторонам має бути направлена не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання.
  2. Ухвала направляється або вручається в порядку, визначеному ст.52 цього Регламенту.
  3. Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед Третейським судом їх переконливості.

Стаття 8. Гласність третейського розгляду

  1. Третейський розгляд справ у Третейському суді відкритий.
  2. У разі, коли проти відкритого розгляду справи Третейським судом заперечує хоча б одна із сторін з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.
  3. Про розгляд справи у закритому засіданні виноситься ухвала.

 Стаття 9. Збереження таємниці

  1. Третейський суд не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.
  2. Суддям Третейського суду забороняється надавати документи, відомості та інформацію, якими вони володіють у зв’язку із розглядом справи, особам, які не приймали участі в розгляді справи крім випадків, передбачених законами України.

Стаття 10. Місце проведення третейського розгляду

  1. Місцем проведення третейського розгляду справи у Третейському суді є місцезнаходження Третейського суду.

Стаття 10-1. Участь у засіданні в режимі відеоконференції

  1. Третейський суд за клопотанням учасника третейського розгляду може постановити ухвалу про його участь у засіданні Третейського суду в режимі відеоконференції, за умови наявності у Третейського суду відповідної технічної можливості.
  2. Клопотання про участь у засіданні Третейського суду в режимі відеоконференції може бути подано не пізніш як за п’ять днів до дня проведення засідання Третейського суду. Учасник третейського розгляду може клопотати про участь у режимі відеоконференції в одному або кількох судових засіданнях чи протягом всього розгляду справи.

Клопотання про участь у засіданні Третейського суду в режимі відеоконференції має містити відомості про електронну пошту учасника та згоду на отримання процесуальних документів електронною поштою.

  1. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення Третейського суду несе учасник третейського розгляду, який подав відповідне клопотання. У разі технічного збою, що унеможливлює подальшу участь сторони у судовому засіданні, Третейський суд має право оголосити перерву або продовжити розгляд, якщо сторона висловила свою позицію.
  2. 4. Третейський суд, враховуючи обставини справи, характер спірних правовідносин, наявність технічної можливості, а також порядок та строки подачі клопотання, може відмовити учаснику третейського розгляду в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Третейського суду або скасувати повністю чи частково ухвалу про надання такому учаснику третейського розгляду дозволу на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
  3. Ухвала про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції або про відмову у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції направляється учаснику третейського розгляду, який подав таке клопотання.

Стаття 11. Рішення Третейського суду

  1. Третейський суд здійснює третейський розгляд шляхом прийняття обов’язкових до виконання рішень та ухвал.
  2. Усі рішення та ухвали викладаються в письмовій формі.

Стаття 12. Порядок прийняття Третейським судом рішень і вирішення питань щодо розгляду справи

  1. Судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи. Рішення приймається суддею одноособово, а якщо спір вирішується колегіально – більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.
  2. Жоден суддя не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім.
  3. Суддя, не згодний з висновками більшості складу третейського суду, зобов’язаний підписати рішення і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується.

Розділ ІІ. ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ТРЕТЕЙСЬКОМУ СУДУ

 Стаття 13. Підвідомчість справ

  1. Третейський суд в порядку, передбаченому законом, може розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, що визначені законом.
  2. Питання про підвідомчість спорів Третейському суду вирішується складом третейського суду, який розглядає спір.

Розділ ІІІ. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ ДО РОЗГЛЯДУ В ТРЕТЕЙСЬКОМУ СУДІ

Стаття 14. Третейська угода

  1. Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».
  2. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
  3. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди Регламенту Третейського суду застосовуються положення Регламенту.
  4. Третейська угода укладається у письмовій формі.

Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

  1. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
  2. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

Розділ ІV.  УЧАСНИКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 15. Учасники третейського розгляду

  1. Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.
  2. Треті особи можуть брати участь у розгляді справи відповідно до Регламенту Третейського суду.

Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

Стаття 16. Третейські судді

  1. Третейськими суддями є особи, які відповідають вимогам, що встановлені законом, та внесені до списку третейських суддів Третейського суду, який має обов’язковий характер.
  2. Третейські судді здійснюють третейський розгляд самостійно. При здійсненні третейського розгляду третейські судді незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.

Стаття 17. Формування складу третейського суду

  1. Формування складу третейського суду в Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним третейським суддею.
  2. Якщо спір підлягає розгляду третейським суддею одноособово, не пізніше 5 днів  з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або його заступник повинен призначити третейського суддю.
  3. При формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів.
  4. Якщо одна із сторін не призначить (не обере) належної кількості третейських суддів та не повідомить про це Третейський суд протягом 10 днів з моменту отримання в порядку ст.47 Регламенту списку третейських суддів або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 5 днів після їх призначення (обрання) не оберуть ще одного третейського суддю, то не призначений (-і) суддя (-і) призначається Головою Третейського суду або його заступником із списку третейських суддів.
  5. Головуючий складу третейського суду у справі у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, обираються не менш як двома третинами від призначеного чи обраного складу шляхом відкритого голосування.
  6. Сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу Третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог Закону України «Про третейські суди».

Стаття 18. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді

  1. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:

– якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи;

– якщо він є родичом однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

– на його прохання або за спільним рішенням сторін;

– у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;

– у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов’язків третейського судді у конкретній справі;

– у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам встановленим Законом України «Про третейські суди»;

– якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

  1. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, який був відведений чи заявив самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

 Стаття 19. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді

  1. Третейський суддя повинен негайно повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 18 цього Регламенту, що виникли після початку третейського розгляду, та заявити самовідвід.
  2. За наявності підстав, зазначених у статті 18 цього Регламенту, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання.
  3. Письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Регламенту, але завжди до моменту початку розгляду справи по суті.
  4. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою Третейського суду залежно від причин пропуску строку.
  5. Заява сторони про відвід третейського судді подається Голові Третейського суду.
  6. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.
  7. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати Голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується Головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п’яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов’язковим для сторін.

 Стаття 20. Сторони в третейському розгляді

  1. Сторонами третейського розгляду можуть бути юридичні і фізичні особи, які пред’явили в Третейський суд позов щодо захисту своїх прав та інтересів (позивач) або до яких пред’явлено позов (відповідач).
  2. У спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій стороною в третейському розгляді є адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій, відповідно до положень Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”.

Стаття 21. Права та обов’язки сторін

  1. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, укладати мирову угоду, користуватися іншими правами відповідно до Регламенту та закону.
  2. Сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів іншої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
  3. Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
  4. Відповідач має право визнати позов повністю або частково.
  5. Третейський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїсь права і охоронювані законом інтереси.
  6. У разі якщо відповідачем в третейському розгляді є адміністратор за випуском облігацій, здійснення ним визнання позову на будь-якій стадії третейського розгляду, укладення мирової угоди можливе виключно за наявності згоди зборів власників облігацій, отриманої адміністратором за випуском облігацій, відповідно до положень Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”.

Стаття 22. Участь у справі кількох позивачів та відповідачів

  1. Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в третейському розгляді самостійно.

Стаття 23. Процесуальне правонаступництво

  1. В разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням Третейського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, Третейський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив.
  2. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії третейського розгляду.

 Стаття 24. Треті особи

  1. Треті особи можуть вступити в справу до прийняття Третейським судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки.

Клопотання щодо участі у третейському розгляді третіх осіб може бути подано стороною.

Для об’єктивного та правильного третейського розгляду Третейський суд має право залучати третіх осіб з власної ініціативи.

  1. Про вступ у справу третьої особи або про залучення в справу цієї особи, або про відмову про це Третейським судом виноситься ухвала.
  2. Треті особи беруть участь у третейському розгляді добровільно, мають процесуальні права і обов’язки сторони, за виключенням права на зміну підстави або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, пред’явлення зустрічного позову.

Стаття 25. Представники сторін і третіх осіб

  1. Сторона, третя особа може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

  1. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
  2. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

  1. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені третейським суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
  2. У разі подання представником до Третейського суду будь-яких документів він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідного документа.
  3. Представник, який має повноваження на ведення справи в Третейському суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Стаття 26. Участь в третейському розгляді експерта

  1. В третейському розгляді може брати участь експерт.
  2. Експерт надає мотивований висновок щодо постановлених йому питань у письмовій формі.
  3. Експерт, якщо це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити Третейський суд або сторін про надання йому додаткових матеріалів.

Сторони зобов’язані надати на запит експерта будь-яку інформацію, що стосується справи, або пред’явити до огляду будь-які документи, майно, що мають відношення до справи.

  1. Будь-яка із сторін має право заявити про відвід експерта, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності чи неупередженості, або якщо він не має необхідної кваліфікації у сфері, що підлягає дослідженню.

Питання про відвід експерта вирішується Третейським судом.

За підсумками розгляду заяви про відвід експерта Третейський суд постановляє ухвалу.

Розділ V.  ДОКАЗИ

 Стаття 27. Поняття і види доказів

  1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. У якості доказів допускаються письмові, речові і електронні докази, пояснення осіб, які приймають участь у справі, висновки експертів, показання свідків.

Стаття 28. Обов’язок доведення і подання доказів

  1. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
  2. Сторони повинні надавати Третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.
  3. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору.
  4. Якщо оригінал доказу не поданий, а учасник справи або Третейський суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться Третейським судом до уваги.
  5. Якщо сторона не надає доказів, Третейський суд може продовжувати розгляд справи і після дослідження та оцінки всього, що мало місце під час розгляду, визначити, які обставини щодо справи були доведені та ухвалити рішення.

Стаття 29. Належність і допустимість доказів

  1. Третейський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Стаття 30. Підстави звільнення від доказування

  1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у третейському розгляді, не потребують доказування.
  2. Обставини, визнані Третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.
  3. Факти, встановлені судовим рішенням у цивільній, кримінальній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при третейському розгляді, в якому беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці факти.
  4. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано у загальному порядку.

Стаття 31. Письмові докази

  1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
  2. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Стаття 32. Речові докази

  1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.

Стаття 32-1. Електронні докази 

  1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
  2. Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.
  3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Стаття 33. Витребування доказів

  1. Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду.

Стаття 34. Огляд та дослідження письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження

  1. Третейський суд може провести огляд та дослідження письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.
  2. За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується третейським суддею (суддями). Протокол приєднується до матеріалів справи.

Стаття 35. Повернення оригіналів документів

  1. Оригінали документів, які є у справі, за проханням осіб, які надали ці документи, можуть бути повернені їм після отримання рішення або з дня оголошення рішення за клопотанням осіб, які їх надали.
  2. У справі залишаються копії документів, завірені третейським суддею, який розглядав дану справу одноособово або Головуючим складу третейського суду.

Стаття 36. Призначення і проведення експертизи

  1. З метою правильного вирішення спору Третейський суд має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що Третейський суд виносить відповідну ухвалу.
  2. У разі ухилення позивача від замовлення проведення експертизи, призначеної Третейським судом, і при неможливості розглянути справу через дослідження інших доказів у справі, позовна заява залишається без розгляду, про що виноситься ухвала.
  3. У разі ухилення відповідача від замовлення проведення експертизи, призначеної Третейським судом, Третейський суд може зобов’язати замовити проведення експертизи позивача, або розглянути справу без проведення експертизи, дослідивши інші докази у справі.
  4. Перелік і зміст питань, з яких повинна бути проведена експертиза, визначається в ухвалі Третейського суду. Учасники справи мають право запропонувати Третейському суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

  1. В ухвалі про зобов’язання замовлення проведення експертизи зазначаються підстави для призначення експертизи; прізвище, ім’я і по-батькові експерта або найменування експертної установи, в якій повинна бути проведена експертиза: питання, поставлені перед експертом: матеріали і документи, надані в розпорядження експерта; строк, на протязі якого повинна бути проведена експертиза і повинно бути надано висновок Третейському суду.

Стаття 37. Висновок експерта

  1. Висновок експерта оголошується у засіданні Третейського суду і досліджується поряд з іншими доказами у справі.

За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, або за ініціативою Третейського суду експерт може бути викликаний у засідання Третейського суду. Експерт після оголошення його висновку має право дати по ньому необхідні пояснення, а також відповісти на додаткові питання осіб, які приймають участь у справі, і Третейського суду.

  1. Висновок експерта не є обов’язковим для Третейського суду і оцінюється нарівні з іншими доказами.

Відхилення висновку експерта Третейським судом повинно бути мотивованим.

Стаття 37-1. Показання свідків

  1. За клопотанням особи, яка приймає участь у третейському розгляді, Третейський суд може викликати свідка для надання пояснень по справі. Особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка, зобов’язана зазначити, які обставини, що мають значення для справи, може підтвердити свідок, і повідомити Третейському суду його прізвище, ім’я, по-батькові і місце проживання.
  2. Третейський суд за власною ініціативою може викликати у якості свідка особу, яка приймала участь у складанні документа, що досліджується Третейським судом як письмовий доказ, або у створенні або зміні предмета, що досліджується Третейським судом як речовий доказ.
  3. За пропозицією Третейського суду свідок може викласти показання, що надані усно, у письмовій формі. Показання свідка, що викладені у письмовій формі, приєднуються до матеріалів справи.
  4. Не є доказами відомості, які повідомлені свідком, якщо він не може зазначити джерело повідомлених ним відомостей.

Стаття 38. Оцінка доказів

  1. Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
  2. Ніякі докази не мають для Третейського суду заздалегідь встановленої сили.
  3. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для Третейського суду не є обов’язковими.
  4. Оцінюючи докази, третейський суддя визначає їх достовірність і вагомість у справі.
  5. Третейський суддя оцінюючи доказ керується внутрішнім переконання, яке має бути обґрунтованим, встановленим на підставі аналізу матеріалів та об’єктивних даних у справі.
  6. Склад третейського суду має дати оцінку кожному доказу. При цьому третейські судді мають враховувати відносність, допустимість, достовірність як кожного доказу окремо, так і в сукупності з іншими доказами.

Розділ VI. ВИТРАТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИРІШЕННЯМ СПОРУ ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДОМ

Стаття 39. Склад витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом

  1. До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, належать:
  • гонорари третейських суддів;
  • третейський збір, розмір, строки та порядок сплати якого сторонами визначаються згідно «Положення про витрати, пов’язані з вирішенням спору в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків»;
  • витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;
  • витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;
  • витрати, пов’язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;
  • витрати, понесені свідками;
  • витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення Третейського суду, послуг представника, пов’язаних із наданням правової допомоги;
  • витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;
  • витрати на листування Третейського суду;
  • витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок;
  • гонорар секретаря Третейського суду;
  • інші витрати, що передбачені «Положенням про витрати, пов’язані з вирішенням спору в постійно діючому  Третейському суді при Асоціації українських банків».
  1. Витрати, зазначені у пунктах 3,5,6, 8-11 частини першої цієї статті, здійснюються Третейським судом з подальшим їх стягненням зі сторони спору, згідно порядку розподілу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, що визначений Регламентом.

Третейський суд може покласти на сторони або на одну з них обов’язок внести аванс на покриття витрат, зазначених у пунктах 5-6 частини першої цієї статті.

Аванс на покриття витрат може бути витребуваний Третейським судом від сторони, яка заявила про необхідність здійснення дії, що приводить або може привести до цих витрат.

Якщо на прохання однієї з сторін при розгляді справи здійснюється переклад пояснень сторін, їх заяв тощо, а також питань, вказівок, ухвал, рішень Третейського суду, то витрати по перекладу оплачуються зазначеною стороною.

Витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів, здійснюються стороною, яку Третейський суд зобов’язав замовити проведення експертизи.

  1. Розміри гонорарів третейських суддів та порядок їх виплати визначаються відповідно до «Положення про витрати, пов’язані з вирішенням спору в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків».

Стаття 40. Третейський збір

  1. При поданні позовної заяви позивач повинен сплатити третейський збір, розмір і порядок оплати якого передбачений «Положення про витрати, пов’язані з вирішенням спору в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків», що є невід’ємною частиною цього Регламенту.
  2. В разі збільшення розміру позовних вимог сума третейського збору збільшується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату третейського збору у встановленому порядку і розмірі.
  3. У разі, коли третейський розгляд справи третейським судом не відбувся чи був припинений, сплачений стороною третейський збір повертається стороні, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими Законом України „Про третейські суди”.
  4. У разі, коли третейський розгляд справи третейським судом не відбувся чи був припинений з підстав, зазначених у частині 3 цієї статті, сторони відшкодовують Третейському суду всі понесені ним витрати, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.

Стаття 41. Гонорари третейських суддів

  1. Сума гонорарів третейських суддів є частиною загальної суми третейського збору.

Стаття 42. Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом

  1. 1. Розподіл між сторонами витрат, які пов’язані з вирішенням спору, здійснюються Третейським судом у такому порядку:

– при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;

– при відмові в позові – на позивача. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, Третейський суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача;

– при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

  1. Порядок розподілу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі Третейського суду.

Розділ VII. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

Стаття 43. Встановлення та обчислення процесуальних строків

  1. Процесуальні дії вчинюються у строки, встановлені цим Регламентом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються третейським судом.
  2. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.
  3. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Стаття 44. Закінчення процесуальних строків

  1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.
  2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
  3. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
  4. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним. Коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в установі, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Стаття 45. Зупинення процесуальних строків

  1. Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі.
  2. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Стаття 46. Відновлення та продовження процесуальних строків

  1. За заявою сторони чи з своєї ініціативи Третейський суд може визнати причину пропуску встановленого Регламентом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
  2. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі Третейського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
  3. Призначені третейським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони чи з своєї ініціативи.

Розділ VIII. ПОДАННЯ ПОЗОВУ

Стаття 47. Подання позовної заяви

  1. Подана до Третейського суду позовна заява реєструється та направляється Голові Третейського суду.
  2. Якщо позов подано без дотримання умов, передбачених п. 1,3,4,5 ч.3 ст.48 цього Регламенту, Голова Третейського суду або його заступник пропонує позивачеві протягом 10 днів з моменту отримання пропозиції усунути виявлені недоліки. До усунення недоліків справа залишається без руху, а при невиконанні пропозицій заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
  3. У разі колегіального розгляду справи, сторонам, не пізніше п’ятиденного строку після реєстрації позовної заяви, Головою Третейського суду або його заступником, направляється список затверджених третейських суддів з пропозицією призначення (обрання) складу суддів в порядку, передбаченому Регламентом.

Стаття 48. Форма та зміст позовної заяви

  1. Позовна заява подається у письмовій формі.
  2. У позовній заяві, що подається до Третейського суду, повинні зазначатися:

– назва Третейського суду;

– дата подання позовної заяви;

– найменування та юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;

– найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою, або прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником;

– зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

– обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;

– посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;

– перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;

– підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника.

Позовна заява може містити клопотання про участь у засіданні Третейського суду в режимі відео конференції та згоду на отримання процесуальних документів електронною поштою.

  1. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

1) наявність третейської угоди;

2) обґрунтованість позовних вимог;

3) повноваження представника;

4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо);

5) докази сплати третейського збору.

Стаття 49. Ціна позову

  1. У разі, якщо спір носить майновий характер, позивач зобов’язаний вказати в позовній заяві ціну позову.

Ціна позову визначається:

  • у позовах про стягнення грошових коштів – витребуваною сумою;
  • у позовах про витребування майна – вартістю витребуваного майна;
  • у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог – загальною сумою усіх вимог;
  • у позовах про стягнення іноземної валюти – в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
  1. Якщо позивач не визначив або невірно визначив ціну позову, Третейський суд (за власною ініціативою або на вимогу відповідача) визначає ціну позову на підставі наявних відомостей.

Стаття 50. Відзив на позовну заяву

  1. Відповідач повинен надати Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву. Відзив на позовну заяву направляється позивачу та Третейському суду в порядку та строки, що визначаються в ухвалі Третейського суду, але не пізніше ніж за три дні до першого засідання Третейського суду.
  2. Неподання відповідачем відзиву у встановлені строки не звільняє його в подальшому від виконання вимог Третейського суду про надання відзиву на позов.

Стаття 51. Зустрічний позов

  1. Відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду Третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим Третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди.
  2. Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі.
  3. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов’язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.
  4. Зустрічний позов має відповідати вимогам визначеним цим Регламентом щодо форми та змісту позовної заяви.
  5. Сторона зобов’язана надати відзив на пред’явлений до неї зустрічний позов у порядку та строки, що передбачені Регламентом.

 Стаття 52. Обмін документами

  1. Обмін документами та письмовими матеріалами між учасниками третейського розгляду, а також між учасниками і Третейським судом (третейськими суддями) здійснюється у порядку, встановленому Регламентом.
  2. Усі документи, що подаються однією із сторін третейського розгляду до Третейського суду, повинні бути надіслані або передані іншій стороні з дотриманням правил, передбачених цією статтею. Сторонам також повинні бути надіслані або передані інші документи і докази, на яких може ґрунтуватися рішення Третейського суду.
  3. Документи Третейського суду надсилаються учасникам третейського розгляду поштою чи вручаються їм (їх представникам) особисто під розписку або направляються на електронну адресу, з дотриманням правил, визначених Регламентом.
  4. Документи та інші письмові матеріали надсилаються за офіційним місцезнаходженням юридичної особи або фізичної особи-підприємця згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за місцем проживання фізичної особи, яке зазначено в третейській угоді або документах, в яких міститься третейське застереження, рекомендованим листом чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону та/або Третейський суд належним чином.
  5. Учасники третейського розгляду після порушення провадження у справі можуть направляти Третейському суду документи засобами електронної пошти на електронну адресу, яка зазначена на веб-сайті Третейського суду.

Учасники третейського розгляду мають право отримувати документи від Третейського суду  засобами електронної пошти на електронну адресу, яка зазначена у відповідному зверненні до Третейського суду про згоду на отримання процесуальних документів електронною поштою. З моменту отримання такого звернення Третейський суд направляє учаснику прийняті в межах третейського розгляду ухвали лише засобами електронної пошти.

На документи, які направляються засобами електронної пошти накладається кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

  1. Якщо місце проживання (місцезнаходження) учасників третейського розгляду знаходиться на тимчасово окупованій території, Третейський суд повідомляє таких учасників про судове засідання через оголошення на веб-сайті Третейського суду.

З опублікуванням такого оголошення учасник третейського розгляду вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

  1. Учасники третейського розгляду зобов’язані невідкладно повідомити Третейський суд про зміну своєї адреси (у тому числі електронної адреси) у спосіб, що передбачає фіксацію надходження такого повідомлення.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження (електронної адреси) документи надсилаються учасникам справи на останню відому Третейському суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Розділ IX. ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ТА ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ ДО РОЗГЛЯДУ

Стаття 53. Прийняття позовної заяви

  1. Питання про прийняття позовної заяви вирішується третейським суддею (суддями).

Стаття 54. Відмова у прийнятті позовної заяви

  1. Третейський суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:
  • заява не підлягає розгляду в Третейському суді;
  • у провадженні суду, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення суду з такого спору;
  • є ухвала Третейського суду про припинення третейського розгляду справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
  • позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано;
  • Третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність третейської угоди (третейського застереження).
  1. Про відмову в прийнятті позовної заяви та повернення сплаченого третейського збору виноситься ухвала. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Стаття 55. Повернення позовної заяви

  1. Третейський суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
  • позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
  • у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх місцезнаходження;
  • у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
  • порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;
  • до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.
  1. Третейський суддя повертає позовну заяву та сплачений третейський збір про що виносить ухвалу.
  2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до Третейського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Стаття 56. Порушення провадження у справі                       

  1. 1. Третейський суддя, прийнявши позовну заяву надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні третейського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
  2. Ухвала надсилається не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання.

Розділ X. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

Стаття 57. Забезпечення позову

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, Третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства.
  2. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв’язку з такими заходами.
  3. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Стаття 58. Скасування забезпечення позову

  1. Питання про скасування забезпечення позову вирішується Третейським судом із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Розділ XI. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

 Стаття 59. Порядок ведення засідання

  1. Порядок ведення засідання визначається третейським суддею, а в разі розгляду справи третейськими суддями – третейським суддею-головуючим у засіданні.
  2. Третейський суддя оголошує склад суду, роз’яснює учасникам третейського розгляду їх права та обов’язки і сприяє у здійсненні належних їм прав, з’ясовує у сторін можливість закінчити справу мировою угодою, у тому числі досягнутою шляхом медіації.
  3. Розгляд справи по суті починається із заслуховування представників позивача і відповідача та інших осіб, які беруть участь у засіданні.

Стаття 60. Наслідки неподання сторонами документів, інших письмових матеріалів або неявки сторін

  1. Ненадання витребуваних Третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання Третейського суду сторін або їх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана Третейським судом неповажною.

 Стаття 61. Невиконання або неналежне виконання сторонами процесуальних дій

  1. Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог щодо необхідності вчинення певних процесуальних дій, передбачених Регламентом, не є підставою для надання Третейським судом переваг аргументам та доказам, наведеним та поданим іншою стороною.
  2. Наслідки невиконання чи неналежного виконання стороною вимог, встановлених Регламентом, можуть бути передбачені Регламентом.

 Стаття 62. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні

  1. Третейський суд може відкласти розгляд справи:
  • у зв’язку з неявкою в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
  • у випадку неподання витребуваних доказів;
  • у випадку необхідності витребувати нові докази;
  • у випадку необхідності заміни відведеного третейського судді, судового експерта;
  • у випадках, що передбачені законом «Про третейські суди».

Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що перешкоджають, на думку Третейського суду, вирішенню спору в даному засіданні.

  1. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.
  2. Третейський суддя має право оголосити перерву в засіданні з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Стаття 63. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем

  1. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем викладаються в адресованих Третейському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем чи відповідачем.
  2. До прийняття відмови позивача від позову Третейський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
  3. Про прийняття відмови позивача від позову Третейський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
  4. У разі визнання відповідачем позову Третейський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Стаття 64. Мирова угода

  1. Третейський суд на початку розгляду повинен з’ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою, у тому числі досягнутою шляхом медіації, та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.
  2. Сторони мають право провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення.
  3. За клопотанням сторін Третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету спору. Умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих Третейському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
  4. Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні Третейського суду.

Стаття 65. Зупинення провадження у справі та його поновлення

  1. Третейський суд зупиняє провадження у справі:

в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається судом,

в разі звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації;

смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

в інших випадках, передбачених законом «Про третейські суди».

  1. Третейський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони або за своєю ініціативою у випадках:
  • призначення Третейським судом експертизи;
  • надсилання Третейським судом матеріалів до слідчих органів.
  1. Третейський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
  2. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Стаття 66. Припинення третейського розгляду

1.Третейський суд постановляє ухвалу про припинення третейського розгляду в таких випадках:

– спір не підлягає вирішенню в Третейському суді;

– є рішення суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

– позивач відмовився від позову;

– сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

– підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;

– Третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;

– у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 67. Залишення позову без розгляду

  1. Третейський суд залишає позов без розгляду, якщо:
  • позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
  • у провадженні суду є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
  • позивач без поважних причин не подав витребувані Третейським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання Третейського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору;
  • позивач ухилився від замовлення проведення експертизи, призначеної Третейським судом, а розгляд справи через дослідження інших доказів у справі є неможливим;
  • позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
  1. Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала.
  2. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до Третейського суду в загальному порядку.

Розділ XIІ. РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

 Стаття 68. Прийняття рішення Третейським судом

  1. Рішення оголошується у засіданні Третейського суду.
  2. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п’яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.
  3. Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.
  4. У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання Третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 69. Вимоги до рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення Третейського суду.
  2. Рішення Третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою Асоціації українських банків.
  3. У рішенні Третейського суду повинні бути зазначені:

– назва Третейського суду;

– дата прийняття рішення;

– склад третейського суду і порядок його формування;

– місце третейського розгляду;

– сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи Третейським судом;

– висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;

– стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;

– встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких Третейський суд відхилив доводи, доводи та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін;

– висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог;

– норми законодавства, якими керувався Третейський суд при прийнятті рішення.

  1. Висновки Третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.
  2. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

– сторона, на користь якої вирішено спір;

– сторона, з якої за рішенням Третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов’язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

– розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням Третейського суду;

– строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;

– порядок розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом;

– інші обставини, які Третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Стаття 70. Додаткове рішення

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.
  2. Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.
  3. За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення Третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Стаття 71. Роз’яснення рішення

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення.
  2. Заяву про роз’яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.
  3. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз’яснення рішення, яка є складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову у роз’ясненні рішення.
  4. Здійснюючи роз’яснення резолютивної частини рішення, Третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

Стаття 72. Виправлення рішення

  1. Третейський суд у тому ж складі, з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду, може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь-які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою частиною рішення.

Стаття 73. Обов’язковість рішення Третейського суду

  1. Сторони, які передали спір на вирішення Третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
  2. Сторони та Третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення Третейського суду.

Стаття 74. Оскарження рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
  2. Рішення Третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо Третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки у випадках, передбачених законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
  3. Заяву про скасування рішення Третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення Третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо Третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, – протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення Третейського суду.
  4. Рішення Третейського суду може бути скасоване лише з підстав, що передбачені законом.

Скасування компетентним судом рішення Третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до Третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 75. Ухвали Третейського суду

  1. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, Третейський суд постановляє ухвали.

Стаття 76. Зберігання матеріалів справ, розглянутих Третейським судом

  1. Справи, розглянуті Третейським судом, зберігаються у ньому протягом 10 років з дня прийняття рішення Третейського суду.
  2. «Положенням про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків» можуть вирішуватися питання, пов’язані з покриттям витрат цього суду на зберігання справ.

Розділ XІІІ. ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 77. Виконання рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду виконуються зобов’язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
  2. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Стаття 78. Порядок видачі виконавчого документа

  1. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення Третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час і місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
  2. При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з Третейського суду, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.
  3. Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п’яти днів з дня її прийняття.
  4. Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.
  5. Після розгляду компетентним судом заяви про видачу виконавчого документа справа підлягає поверненню до Третейського суду.
  6. Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа з підстав, що визначені законом.
  7. Ухвала компетентного суду про відмову у видачі виконавчого документа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала компетентного суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
  8. Сторони мають право протягом 15 днів після винесення компетентним судом ухвали про відмову у видачі виконавчого документа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку. Після набрання законної сили ухвали про відмову у видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений компетентним судом у загальному порядку.

Стаття 79. Примусове виконання рішення Третейського суду

  1. Рішення Третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
  2. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення Третейського суду, може бути пред’явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Розділ XІV. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 80. Порядок внесення змін та доповнень до Регламенту

  1. Зміни та доповнення до Регламенту вносяться відповідно з діючим законодавством України.
  2. Спори, які були передані на розгляд Третейського суду до моменту внесення в текст Регламенту відповідних змін та доповнень, вирішуються Третейським судом на підставі тієї редакції Регламенту, яка була затверджена та застосовувалась Третейським судом на момент прийняття спору до розгляду.

Голова Ради                                                                              

Аржевітін С.М.