Третейський суд — Судова практикаПостійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків створений на підставі ст.8 Закону України "Про третейські суди" за рішенням засновника, Асоціації українських банків, (надалі - АУБ), зареєстрований у Київському міському управлінні юстиції 21.06.2005 року (реєстр. № 007-2005) та діє на підставі Закону України "Про третейські суди", Положення про Постійно діючий третейський суд та Регламенту.https://tretsud.aub.org.ua/index.php/282024-03-29T17:07:02+02:00Третейський судts@aub.org.uaJoomla! - Open Source Content ManagementОцінка державним судом складу третейського суду за документами про призначення суддів. Про неможливість подання заперечень до складу третейського суду після встановленого строку2024-01-29T11:04:34+02:002024-01-29T11:04:34+02:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/440-otsinka-skladu-treteiskoho-sudu-za-dokumentamy-pro-pryznachennia-suddiv-pravylo-pro-nemozhlyvist-zaperechen-do-skladu-treteiskoho-suduканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p><strong> </strong><strong><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Оцінка державним судом складу третейського суду за документами про</span></strong><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"><strong> призначення</strong><strong> третейського судді. Про неможливість подання заперечень до складу третейського суду після встановленого строку.</strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У справі Північного апеляційного господарського суду№ 873/472/23 про видачу наказу на виконання рішення третейського суду господарський суд відмовив банку у видачі наказу на рішення третейського суду з посиланням на ст.ст.16-19, 56 Закону України «Про третейські суди» , п. 6 ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2803/ed_2021_07_01/pravo1/T_179800.html?pravo=1#2803">ст. 355 ГПК України</a> ( склад третейського суду не відповідав вимогам закону), ч.2 ст.17 Регламенту третейського суду , постанову Касаційного господарського суду від 11.02.2021 р. у справі № 870/89/20 .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Цей висновок суд першої інстанції зробив за результатами перевірки розпорядження голови третейського суду про призначення третейського судді на розгляд справи на виконання вимог ч.2 ст.17 Регламенту третейського суду, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені 18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України № 1000/5; - стандартів ДСТУ 2732:2004, ДСТУ 4163-2020.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Суд першої інстанції встановив, що </span></p>
<ul>
<li><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;">«наявний у лівому куті рядок розпорядження голови третрейського суду про призначення третрейского судді на розгляд справи не містить заповнених відомостей щодо <strong>номеру видачі </strong>відповідного розпорядження у справі»,</span></li>
<li><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;">« проставлена на розпорядженні Голови Третейського суду у справі № 226/23 реєстраційного індексу (номеру) розпорядження, <strong>який повністю відповідає вказаному номеру справи, ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого</strong> документа та позбавляє можливості перевірити та достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи».</span></li>
</ul>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Суд першої інстанції зробив висновок про те, що ці обставини свідчать про порушення третейським судом ч.2 ст.17 Регламенту , Правил діловодства, стандартів та відповідно - ст.ст.16-19 Закону України «Про третейські суди» ( надалі - Закон) .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> <strong>Банк оскаржив цю відмову у видачі наказу посилаючись на те що </strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;">1. Частиною 2 ст.17 Регламенту встановлений 5 денний строк від дня реєстрації позовної заяви для призначення третейського судді на розгляд справи . Цей строк у третейської справі № 226/23 був витриманий та його можливо достеменно встановити перевіряючі дату реєстрації позовної заяви та дату прийняття розпорядження або дату ухвали про порушення третейської справи, у якої є посилання на розпорядження.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Будь-яких вимог до форми розпорядження ( дати,номеру та інш) Законом та Регламентом не встановлено.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Законом та Регламентом також не встановлено будь-яких наслідків порушення строку призначення судді на розгляд справи або невідповідності розпорядження про призначення судді вимогам Правил діловодства .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Так Касаційний цивільний суд у аналогічної справі № 824/213/21 у постанові від 15.09.22 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165) невідповідність розпорядження голови арбітражного суду Регламенту цього суду не визнав підставою для відмови у наданні дозволу на виконання рішення арбітражного суду .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Так Касаційний господарський суд у справі у справі № 870/89/20, на яку послався суд першої інстанції, перевіряв не момент набуття повноважень третейського судді на розгляд справи або юридичну силу розпорядження про призначення судді а - відповідність судді вимогам ст.19 Закону . </span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У аналогічної справі № 824/213/21 Касаційний цивільний суду у постанові від 15.09.22 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165) невідповідність розпорядження голови арбітражного суду Регламенту цього суду не визнав підставою для відмови у наданні дозволу на виконання рішення арбітражного суду .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Законом та Регламентом передбачені негативні наслідки у вигляді відводу судді лише у випадку не відповідності третейського судді вимогам ст.ст.18, 19 Закону. Про цю невідповідність суддя повинен заявити сам ( ч.2 ст.20 Закону) або - сторона у справі протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону ( ч.5 ст.20 Закону).</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> </span><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"><strong> Крім того , оскільки питання відповідності третейського судді відноситься до визначення компетенції третейського суду то зауваження (відвід) до складу третейського суду сторона має право заявити до початку розгляду справи по суті ( ч.2 ст.27 Закону). </strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"><strong> Правові наслідки порушення цього строку викладені у ст. V Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, якою встановлена неможливість подання заперечень до державного суду з приводу повноважень арбітра, якщо такі зауваження не були заявлені сторонами на певної стадії арбітражного процесу ( див. <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf</a> ).</strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У ст.4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ ( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf</a>), ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ аналогічне правило має назву<strong> «Відмова від права на заперечення» </strong>( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf</a> ).</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Про застосування міжнародних правил арбітражу (Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, та Регламенту ЮНСІТРАЛ) до третейського розгляду в Україні сказано у п.3.2. Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №<strong> </strong>1-3/2008.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У третейської справі № 226/23 зауваження до складу третейського суду в ході третейського розгляду не були заявлені. Відповідно <strong>державний суд у цьому випадку не повинен розглядати зауваження до складу третейського суду або ініціювати власну перевірку складу суду,оскільки </strong>тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 та від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У постановах Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 761/5425/16 ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738">https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738</a>) та від 15.09.2022 р. у справі № 824/213/21 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165">https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165</a>) <strong>подання зауважень до складу арбітражного суду після розгляду справи арбітражним судом визнано зловживанням правом та таким, що не відповідає принципу добросовістності . </strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> </span></p>
<p><strong> </strong><strong><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Оцінка державним судом складу третейського суду за документами про</span></strong><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"><strong> призначення</strong><strong> третейського судді. Про неможливість подання заперечень до складу третейського суду після встановленого строку.</strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У справі Північного апеляційного господарського суду№ 873/472/23 про видачу наказу на виконання рішення третейського суду господарський суд відмовив банку у видачі наказу на рішення третейського суду з посиланням на ст.ст.16-19, 56 Закону України «Про третейські суди» , п. 6 ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2803/ed_2021_07_01/pravo1/T_179800.html?pravo=1#2803">ст. 355 ГПК України</a> ( склад третейського суду не відповідав вимогам закону), ч.2 ст.17 Регламенту третейського суду , постанову Касаційного господарського суду від 11.02.2021 р. у справі № 870/89/20 .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Цей висновок суд першої інстанції зробив за результатами перевірки розпорядження голови третейського суду про призначення третейського судді на розгляд справи на виконання вимог ч.2 ст.17 Регламенту третейського суду, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені 18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України № 1000/5; - стандартів ДСТУ 2732:2004, ДСТУ 4163-2020.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Суд першої інстанції встановив, що </span></p>
<ul>
<li><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;">«наявний у лівому куті рядок розпорядження голови третрейського суду про призначення третрейского судді на розгляд справи не містить заповнених відомостей щодо <strong>номеру видачі </strong>відповідного розпорядження у справі»,</span></li>
<li><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;">« проставлена на розпорядженні Голови Третейського суду у справі № 226/23 реєстраційного індексу (номеру) розпорядження, <strong>який повністю відповідає вказаному номеру справи, ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого</strong> документа та позбавляє можливості перевірити та достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи».</span></li>
</ul>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Суд першої інстанції зробив висновок про те, що ці обставини свідчать про порушення третейським судом ч.2 ст.17 Регламенту , Правил діловодства, стандартів та відповідно - ст.ст.16-19 Закону України «Про третейські суди» ( надалі - Закон) .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> <strong>Банк оскаржив цю відмову у видачі наказу посилаючись на те що </strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;">1. Частиною 2 ст.17 Регламенту встановлений 5 денний строк від дня реєстрації позовної заяви для призначення третейського судді на розгляд справи . Цей строк у третейської справі № 226/23 був витриманий та його можливо достеменно встановити перевіряючі дату реєстрації позовної заяви та дату прийняття розпорядження або дату ухвали про порушення третейської справи, у якої є посилання на розпорядження.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Будь-яких вимог до форми розпорядження ( дати,номеру та інш) Законом та Регламентом не встановлено.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Законом та Регламентом також не встановлено будь-яких наслідків порушення строку призначення судді на розгляд справи або невідповідності розпорядження про призначення судді вимогам Правил діловодства .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Так Касаційний цивільний суд у аналогічної справі № 824/213/21 у постанові від 15.09.22 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165) невідповідність розпорядження голови арбітражного суду Регламенту цього суду не визнав підставою для відмови у наданні дозволу на виконання рішення арбітражного суду .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Так Касаційний господарський суд у справі у справі № 870/89/20, на яку послався суд першої інстанції, перевіряв не момент набуття повноважень третейського судді на розгляд справи або юридичну силу розпорядження про призначення судді а - відповідність судді вимогам ст.19 Закону . </span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У аналогічної справі № 824/213/21 Касаційний цивільний суду у постанові від 15.09.22 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165) невідповідність розпорядження голови арбітражного суду Регламенту цього суду не визнав підставою для відмови у наданні дозволу на виконання рішення арбітражного суду .</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Законом та Регламентом передбачені негативні наслідки у вигляді відводу судді лише у випадку не відповідності третейського судді вимогам ст.ст.18, 19 Закону. Про цю невідповідність суддя повинен заявити сам ( ч.2 ст.20 Закону) або - сторона у справі протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону ( ч.5 ст.20 Закону).</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> </span><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"><strong> Крім того , оскільки питання відповідності третейського судді відноситься до визначення компетенції третейського суду то зауваження (відвід) до складу третейського суду сторона має право заявити до початку розгляду справи по суті ( ч.2 ст.27 Закону). </strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"><strong> Правові наслідки порушення цього строку викладені у ст. V Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, якою встановлена неможливість подання заперечень до державного суду з приводу повноважень арбітра, якщо такі зауваження не були заявлені сторонами на певної стадії арбітражного процесу ( див. <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf</a> ).</strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У ст.4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ ( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf</a>), ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ аналогічне правило має назву<strong> «Відмова від права на заперечення» </strong>( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf</a> ).</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> Про застосування міжнародних правил арбітражу (Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, та Регламенту ЮНСІТРАЛ) до третейського розгляду в Україні сказано у п.3.2. Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №<strong> </strong>1-3/2008.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У третейської справі № 226/23 зауваження до складу третейського суду в ході третейського розгляду не були заявлені. Відповідно <strong>державний суд у цьому випадку не повинен розглядати зауваження до складу третейського суду або ініціювати власну перевірку складу суду,оскільки </strong>тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 та від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21.</span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> У постановах Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 761/5425/16 ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738">https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738</a>) та від 15.09.2022 р. у справі № 824/213/21 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165">https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165</a>) <strong>подання зауважень до складу арбітражного суду після розгляду справи арбітражним судом визнано зловживанням правом та таким, що не відповідає принципу добросовістності . </strong></span></p>
<p><span style="font-size: 10pt; font-family: arial, helvetica, sans-serif;"> </span></p>
Оцінка державним судом доводів про неукладеність або недійсність третейського застереження у справах про видачу виконавчого документу або про скасування рішення третейського суду. Про неможливість подання заперечень до компетенції третейського суду 2024-01-18T11:44:57+02:002024-01-18T11:44:57+02:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/439-dokazy-vidsutnosti-u-treteiskoho-sudu-kompetentsii-rozhliadaty-spir-iaki-zaiavleni-vidpovidachem-pislia-pryiniattia-rishennia-treteiskoho-sudu-ne-ie-pidstavoiu-dlia-skasuvannia-tsoho-rishenniaканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p><strong> Оцінка </strong><strong>державним судом доводів </strong><strong> про неукладеність або недійсність третейського застереження у справах про видачу виконавчого документу або про скасування рішення третейського суду. Про неможливість подання заперечень до компетенції третейського суду після встановленого строку.</strong></p>
<p> У справі Північного апеляційного господарського суду № 876/73/23 про видачу наказу на рішення третейського суду боржник заявив про наявність підстав для відмови у видачі наказу , оскільки рішення третейського суду було прийнято за відсутності укладеного третейського застереження та відповідно за відсутності у третейського суду компетенції розглядати спір . Суд першої інстанції не погодився з доводами боржника та видав наказ .</p>
<p> 18.01.2024 р. Касаційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу боржника та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/116416257">https://reyestr.court.gov.ua/Review/116416257</a>) посилаючись на те, що</p>
<p> «Відповідно до ч. 1, 2, 7 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_423/ed_2021_11_16/pravo1/T041701.html?pravo=1#423">ст. 27 Закону України "Про третейські суди"</a> третейський суд, з додержанням вимог цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_11_16/pravo1/T041701.html?pravo=1">Закону</a>, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. <strong>Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору <u>до початку розгляду справи по суті.</u></strong> При прийнятті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.</p>
<p> Ухвалою третейського суду порушено третейський розгляд справи та призначено судове засідання . <strong>П</strong><strong>итання про наявність у Третейського суду компетенції на розгляд спору, що виник між сторонами, було вирішено Третейським судом під час порушення третейського розгляду</strong>, що узгоджується із положеннями Регламенту та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_11_16/pravo1/T041701.html?pravo=1">Закону України "Про третейські суди"</a>.</p>
<p><strong> </strong>Відповідно до ч.2 ст.27 Закону та п. 1.7. Регламенту сторона має право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору <strong>до початку розгляду справи по суті</strong></p>
<p> Відповідачем до Третейського суду було подано заяву про відсутність компетенції, яка залишена ухвалою Третейського суду без розгляду<strong>, оскільки подана після початку розгляду справи по сут</strong>і.»</p>
<p> Касаційний суд не погодився з доводами апелянта про неукладеність третейського застереження за відсутністю завіреного нотаріально перекладу договору із застереженням на українську мову та визнав ці доводи апелянта надмірно формальними.</p>
<p> Проте <strong>за вищевикладеними обставинами справи існують і інші підстави для відмови у задоволенні апеляційної скарги</strong>. Так за ст. 4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ (<a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf</a>), яка має назву <strong>«Відмова від права на заперечення»:</strong> “Сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь в арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримування без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення”.</p>
<p> Аналогічне правило викладене у ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ ( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf</a> ),</p>
<p> У ст. 5 Європейської Конвенції з арбітражу (<a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf</a>) також сказано про те, що <strong>заперечення щодо відсутності </strong><strong>або недійсності арбітражної угоди не можуть бути висунуті на більш пізній стадії арбітражного розгляду, а також у державному суді при зверненні до нього з проханням про розгляд справи по суті або про виконання арбітражного рішення.</strong></p>
<p> Саме так вищевикладені правила міжнародного арбітражу були застосовані Касаційним цивільним судом у постановах від 06.02.2019 року у справі про скасування рішення арбітражу № 761/5425/16 ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738">https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738</a>) та від 15.09.2022 р. у справі про надання дозволу на виконання рішення арбітражу № 824/213/21 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165">https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165</a>) щодо <strong>зауважень сторони до складу арбітражного суду після розгляду справи арбітражним судом. Ці дії сторони були визнані касаційним судом зловживанням правом та таким, що не відповідають принципу добросовістності .</strong></p>
<p> Про застосування міжнародних правил арбітражу до третейського розгляду спорів в Україні сказано у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №<strong> </strong>1-3/2008 .</p>
<p> Огляд застосування цього правила іноземними та українськими державними судами викладений у висновку Української Арбітражної Асоціації (http://arbitration.kiev.ua/Uploads/Admin/20171026%20%20LG%20Ant%20Yapi%20Amici%20Curiae%20Brief.pdf)</p>
<p> Докази відсутності у третейського суду компетенції розглядати спір, які заявлені відповідачем після прийняття рішення третейського суду та про які він не заявляв під час третейського розгляду справи, не є підставою для скасування цього рішення - див постанову Касаційного цивільного суду від 11.01.2024 р у справі № 824/119/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291142">https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291142</a></p>
<p> Цей висновок касаційного суду відповідає міжнародним правилам арбітражу - ст.4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf</a>) та ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ ( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf</a> ),</p>
<p>про застосування якого в Україні сказано у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №<strong> </strong>1-3/2008 .</p>
<p> Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 р оку у справі 761/5425/16-ц</p>
<p>(<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738">https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738</a> )</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p><p><strong> Оцінка </strong><strong>державним судом доводів </strong><strong> про неукладеність або недійсність третейського застереження у справах про видачу виконавчого документу або про скасування рішення третейського суду. Про неможливість подання заперечень до компетенції третейського суду після встановленого строку.</strong></p>
<p> У справі Північного апеляційного господарського суду № 876/73/23 про видачу наказу на рішення третейського суду боржник заявив про наявність підстав для відмови у видачі наказу , оскільки рішення третейського суду було прийнято за відсутності укладеного третейського застереження та відповідно за відсутності у третейського суду компетенції розглядати спір . Суд першої інстанції не погодився з доводами боржника та видав наказ .</p>
<p> 18.01.2024 р. Касаційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу боржника та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/116416257">https://reyestr.court.gov.ua/Review/116416257</a>) посилаючись на те, що</p>
<p> «Відповідно до ч. 1, 2, 7 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_423/ed_2021_11_16/pravo1/T041701.html?pravo=1#423">ст. 27 Закону України "Про третейські суди"</a> третейський суд, з додержанням вимог цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_11_16/pravo1/T041701.html?pravo=1">Закону</a>, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. <strong>Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору <u>до початку розгляду справи по суті.</u></strong> При прийнятті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.</p>
<p> Ухвалою третейського суду порушено третейський розгляд справи та призначено судове засідання . <strong>П</strong><strong>итання про наявність у Третейського суду компетенції на розгляд спору, що виник між сторонами, було вирішено Третейським судом під час порушення третейського розгляду</strong>, що узгоджується із положеннями Регламенту та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_11_16/pravo1/T041701.html?pravo=1">Закону України "Про третейські суди"</a>.</p>
<p><strong> </strong>Відповідно до ч.2 ст.27 Закону та п. 1.7. Регламенту сторона має право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору <strong>до початку розгляду справи по суті</strong></p>
<p> Відповідачем до Третейського суду було подано заяву про відсутність компетенції, яка залишена ухвалою Третейського суду без розгляду<strong>, оскільки подана після початку розгляду справи по сут</strong>і.»</p>
<p> Касаційний суд не погодився з доводами апелянта про неукладеність третейського застереження за відсутністю завіреного нотаріально перекладу договору із застереженням на українську мову та визнав ці доводи апелянта надмірно формальними.</p>
<p> Проте <strong>за вищевикладеними обставинами справи існують і інші підстави для відмови у задоволенні апеляційної скарги</strong>. Так за ст. 4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ (<a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf</a>), яка має назву <strong>«Відмова від права на заперечення»:</strong> “Сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь в арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримування без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення”.</p>
<p> Аналогічне правило викладене у ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ ( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf</a> ),</p>
<p> У ст. 5 Європейської Конвенції з арбітражу (<a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf</a>) також сказано про те, що <strong>заперечення щодо відсутності </strong><strong>або недійсності арбітражної угоди не можуть бути висунуті на більш пізній стадії арбітражного розгляду, а також у державному суді при зверненні до нього з проханням про розгляд справи по суті або про виконання арбітражного рішення.</strong></p>
<p> Саме так вищевикладені правила міжнародного арбітражу були застосовані Касаційним цивільним судом у постановах від 06.02.2019 року у справі про скасування рішення арбітражу № 761/5425/16 ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738">https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738</a>) та від 15.09.2022 р. у справі про надання дозволу на виконання рішення арбітражу № 824/213/21 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165">https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165</a>) щодо <strong>зауважень сторони до складу арбітражного суду після розгляду справи арбітражним судом. Ці дії сторони були визнані касаційним судом зловживанням правом та таким, що не відповідають принципу добросовістності .</strong></p>
<p> Про застосування міжнародних правил арбітражу до третейського розгляду спорів в Україні сказано у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №<strong> </strong>1-3/2008 .</p>
<p> Огляд застосування цього правила іноземними та українськими державними судами викладений у висновку Української Арбітражної Асоціації (http://arbitration.kiev.ua/Uploads/Admin/20171026%20%20LG%20Ant%20Yapi%20Amici%20Curiae%20Brief.pdf)</p>
<p> Докази відсутності у третейського суду компетенції розглядати спір, які заявлені відповідачем після прийняття рішення третейського суду та про які він не заявляв під час третейського розгляду справи, не є підставою для скасування цього рішення - див постанову Касаційного цивільного суду від 11.01.2024 р у справі № 824/119/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291142">https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291142</a></p>
<p> Цей висновок касаційного суду відповідає міжнародним правилам арбітражу - ст.4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf</a>) та ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ ( <a href="https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf">https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf</a> ),</p>
<p>про застосування якого в Україні сказано у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі №<strong> </strong>1-3/2008 .</p>
<p> Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 р оку у справі 761/5425/16-ц</p>
<p>(<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738">https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738</a> )</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p>У випадку невиконання рішення третейського суду стягуються санкції передбачені ст.625 ЦКУ2023-12-11T15:46:03+02:002023-12-11T15:46:03+02:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/438-u-vipadku-nevikonannya-rishennya-tretejs-kogo-sudu-styaguyut-sya-sanktsiji-peredbacheni-st-625-tskuканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p> У випадку невиконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості стягувач має право звернуться до третейського суду про стягнення інфляційних та 3% річних за ст.625 ЦКУ за час невиконання зобов’язань за договором ( див постанову Касаційного господарського суду від 09.11.22 у справі 873/10/22 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/107352854">https://reyestr.court.gov.ua/Review/107352854</a> )</p>
<p> або - до державного суду про стягнення інфляційних та 3% річних за час невиконання рішення третейського суду ( див постанови Київського апеляційного суду від 02.11.2023 р у справі № 755/1903/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/115145255">https://reyestr.court.gov.ua/Review/115145255</a>, від 31.05.22 у справі № 759/15250/21 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/104577343">https://reyestr.court.gov.ua/Review/104577343</a> )</p>
<p> </p><p> У випадку невиконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості стягувач має право звернуться до третейського суду про стягнення інфляційних та 3% річних за ст.625 ЦКУ за час невиконання зобов’язань за договором ( див постанову Касаційного господарського суду від 09.11.22 у справі 873/10/22 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/107352854">https://reyestr.court.gov.ua/Review/107352854</a> )</p>
<p> або - до державного суду про стягнення інфляційних та 3% річних за час невиконання рішення третейського суду ( див постанови Київського апеляційного суду від 02.11.2023 р у справі № 755/1903/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/115145255">https://reyestr.court.gov.ua/Review/115145255</a>, від 31.05.22 у справі № 759/15250/21 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/104577343">https://reyestr.court.gov.ua/Review/104577343</a> )</p>
<p> </p>Третейському суду підвідомчі спори про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки2023-10-25T11:55:39+03:002023-10-25T11:55:39+03:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/437-treteiskomu-sudu-pidvidomchi-spory-pro-stiahnennia-shtrafu-za-nenalezhne-vykonannia-dohovoru-ipotekyканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p><strong> </strong></p>
<p><strong> </strong>19.10.23 р Касаційний цивільний суд постановою у справі № 824/30/23 про скасування рішення третейського суду про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029">https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029</a> ) залишив у силі ухвалу Київського апеляційного суду від 26.06.23 у справі № 824/30/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350681">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350681</a>, визнав підвідомчість третейському суду цього спору.</p>
<p><strong> </strong> Аналогічне рішення 01.06.23 р Касаційний цивільний суд <strong> </strong>прийняв у справі № 824/14/23 про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду про стягнення боргу за кредитним договором та про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988</a> ).</p>
<p> </p><p><strong> </strong></p>
<p><strong> </strong>19.10.23 р Касаційний цивільний суд постановою у справі № 824/30/23 про скасування рішення третейського суду про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029">https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029</a> ) залишив у силі ухвалу Київського апеляційного суду від 26.06.23 у справі № 824/30/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350681">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350681</a>, визнав підвідомчість третейському суду цього спору.</p>
<p><strong> </strong> Аналогічне рішення 01.06.23 р Касаційний цивільний суд <strong> </strong>прийняв у справі № 824/14/23 про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду про стягнення боргу за кредитним договором та про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988</a> ).</p>
<p> </p> Практика забезпечення позову поданого до третейського суду при АУБ2023-10-23T12:09:47+03:002023-10-23T12:09:47+03:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/435-praktyka-zabezpechennia-pozovu-podanoho-do-treteiskoho-sudu-pry-aubканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p> Позивач подав до Київського апеляційного суду заяву про забезпечення позову поданого до третейського суду при АУБ про стягнення з поручителя-відповідача 1568292,09 доларів США</p>
<p> Київський апеляційний суд ухвалою від 20 липня 2023 року заяву АТ «МІБ» про забезпечення позову задовольнив. Забезпечив позов АТ «МІБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та:</p>
<p>- наклав арешт у межах суми 1 568 292,09 доларів США на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках у банківських установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали;</p>
<p>- заборонив суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ «Богдан-Миколаїв» (код за ЄДРПОУ 32507341), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства;</p>
<p>- заборонив суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ «АЙ-ДІ МЕДІА» (код за ЄДРПОУ 35811576), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства.</p>
<p> Це рішення було залишено у силі ухвалою Касаційного цивільного суду від 28.09.23 р.у справі провадження № 61-11439ав23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/113967305">https://reyestr.court.gov.ua/Review/113967305</a></p>
<p> </p>
<p> </p>
<p><strong> </strong></p><p> Позивач подав до Київського апеляційного суду заяву про забезпечення позову поданого до третейського суду при АУБ про стягнення з поручителя-відповідача 1568292,09 доларів США</p>
<p> Київський апеляційний суд ухвалою від 20 липня 2023 року заяву АТ «МІБ» про забезпечення позову задовольнив. Забезпечив позов АТ «МІБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та:</p>
<p>- наклав арешт у межах суми 1 568 292,09 доларів США на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках у банківських установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали;</p>
<p>- заборонив суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ «Богдан-Миколаїв» (код за ЄДРПОУ 32507341), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства;</p>
<p>- заборонив суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ «АЙ-ДІ МЕДІА» (код за ЄДРПОУ 35811576), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства.</p>
<p> Це рішення було залишено у силі ухвалою Касаційного цивільного суду від 28.09.23 р.у справі провадження № 61-11439ав23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/113967305">https://reyestr.court.gov.ua/Review/113967305</a></p>
<p> </p>
<p> </p>
<p><strong> </strong></p>Третейському суду підвідомчі спори за позовами юридичних осіб до позичальників-фізичних осіб 2023-08-09T15:42:46+03:002023-08-09T15:42:46+03:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/433-treteiskomu-sudu-pidvidomchi-spory-za-pozovamy-iurydychnykh-osib-do-pozychalnykiv-fizychnykh-osib-ta-ipotekodavtsivканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p><strong> </strong></p>
<p><strong> </strong>01.06.23 р Касаційний цивільний суд постановою у справі № 824/14/23 про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду прийняв рішення про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду про стягнення боргу за кредитом виданим кредитною спілкою фізичної особі , оскільки кредит надавався позичальнику не на споживчі цілі, тому цей спір підвідомчий третейському суду ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988</a> ). Аналогічний висновок про підвідомчість цих спорів міститься у постановах Касаційного цивільного суду від 18.04.18 р. у справі № 755/26774/14 про скасування рішення третейського суду ( див. <a href="http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565432">http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565432</a> ) та від 19.10.23 р у справі № 824/30/23 ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029">https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029</a> ) </p>
<p> Зміст правовідносин, які виникають між сторонами кредитного договору укладеного юридичною особою із фізичною особою <strong>визначається не тільки з мети, на яку видавався кредит , але із фактичного </strong> <strong> використання кредиту </strong> ( див правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 14.09.2016 року у справі № 6-223цс16 про стягнення заборгованості за кредитом наданим банком фізичної особі <a href="http://reyestr.court.gov.ua/Review/61975690">http://reyestr.court.gov.ua/Review/61975690</a>). </p>
<p> Керуючись цими висновками третейський суд при АУБ розглядає позовні вимоги кредиторів - юридичних осіб до позичальників –фізичних осіб , якщо кредит не надавався або не використовувався на споживчі потреби.</p>
<p> На рішення третейського суду за цими позовами апеляційний суд видає виконавчі листи (див. ухвали Київського апеляційного суду</p>
<p>від 20.11.20 р. у справі № 824/169/20 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/92987880">https://reyestr.court.gov.ua/Review/92987880</a> ,</p>
<p>від 18.05.23 р. у справі № 824/67/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111033039">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111033039</a> , </p>
<p>від 23.05.23 у справі № 824/74/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111692530">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111692530</a> ,</p>
<p>від 13.06.23 у справі № 824/69/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111569285">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111569285</a> ,</p>
<p>від 03.07.23 у справі № 824/72/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111978765">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111978765</a> ,</p>
<p>від 20.07.23 у справі № 824/88/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350908">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350908</a> ,</p>
<p>від 24.07.23 у справі 824/92/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112442064">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112442064</a> </p>
<p>від 07.08.23 у справі 824/91/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112442064">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112879416</a> .</p>
<p> від 09.10.23 у справі <span style="font-size: 11.0pt;">824/115/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114199764</span></p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p><p><strong> </strong></p>
<p><strong> </strong>01.06.23 р Касаційний цивільний суд постановою у справі № 824/14/23 про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду прийняв рішення про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду про стягнення боргу за кредитом виданим кредитною спілкою фізичної особі , оскільки кредит надавався позичальнику не на споживчі цілі, тому цей спір підвідомчий третейському суду ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111278988</a> ). Аналогічний висновок про підвідомчість цих спорів міститься у постановах Касаційного цивільного суду від 18.04.18 р. у справі № 755/26774/14 про скасування рішення третейського суду ( див. <a href="http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565432">http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565432</a> ) та від 19.10.23 р у справі № 824/30/23 ( див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029">https://reyestr.court.gov.ua/Review/114323029</a> ) </p>
<p> Зміст правовідносин, які виникають між сторонами кредитного договору укладеного юридичною особою із фізичною особою <strong>визначається не тільки з мети, на яку видавався кредит , але із фактичного </strong> <strong> використання кредиту </strong> ( див правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 14.09.2016 року у справі № 6-223цс16 про стягнення заборгованості за кредитом наданим банком фізичної особі <a href="http://reyestr.court.gov.ua/Review/61975690">http://reyestr.court.gov.ua/Review/61975690</a>). </p>
<p> Керуючись цими висновками третейський суд при АУБ розглядає позовні вимоги кредиторів - юридичних осіб до позичальників –фізичних осіб , якщо кредит не надавався або не використовувався на споживчі потреби.</p>
<p> На рішення третейського суду за цими позовами апеляційний суд видає виконавчі листи (див. ухвали Київського апеляційного суду</p>
<p>від 20.11.20 р. у справі № 824/169/20 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/92987880">https://reyestr.court.gov.ua/Review/92987880</a> ,</p>
<p>від 18.05.23 р. у справі № 824/67/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111033039">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111033039</a> , </p>
<p>від 23.05.23 у справі № 824/74/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111692530">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111692530</a> ,</p>
<p>від 13.06.23 у справі № 824/69/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111569285">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111569285</a> ,</p>
<p>від 03.07.23 у справі № 824/72/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111978765">https://reyestr.court.gov.ua/Review/111978765</a> ,</p>
<p>від 20.07.23 у справі № 824/88/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350908">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350908</a> ,</p>
<p>від 24.07.23 у справі 824/92/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112442064">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112442064</a> </p>
<p>від 07.08.23 у справі 824/91/23 <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112442064">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112879416</a> .</p>
<p> від 09.10.23 у справі <span style="font-size: 11.0pt;">824/115/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114199764</span></p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p>Розгляд господарським судом справи про визнання недійсним третейського застереження або договору з третейським застереженням не є підставою для задоволення клопотання про зупинення розгляду справи про скасування рішення третейського суду або справи про ви2023-08-09T09:57:33+03:002023-08-09T09:57:33+03:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/432-rozhliad-hospodarskym-sudom-spravy-pro-vyznannia-nediisnym-treteiskoho-zasterezhennia-abo-dohovoru-z-treteiskym-zasterezhenniam-ne-ie-pidstavoiu-dlia-zadovolennia-klopotannia-pro-zupynennia-rozhliadu-spravy-pro-skasuvannia-rishennia-treteiskoho-sudu-abo-spravy-pro-vydachu-vykonavchoho-dokumentu-na-prymusove-vykonannia-rishennia-treteiskoho-suduканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p> За висновками Касаційного господарського суду, викладеними у постановах від 18.07.23 р. у справі № 875/387/21 ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112312442">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112312442</a>) та від 21.02.23 р. у справі № 874/11/22 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613">https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613</a>) розгляд господарським судом справи про визнання недійсним третейського застереження або договору з третейським застереженням не є підставою для задоволення клопотання про зупинення розгляду справи про скасування рішення третейського суду або справи про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.</p>
<p> «Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Разом з тим суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.</p>
<p><strong> </strong>Сама по собі взаємопов`язаність цих справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи про скасування рішення , якщо незалежно від результату розгляду справи про визнання недійсним третейського застереження суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи про скасування рішення третейського суду .</p>
<p> Подальше визнання недійсними як договору в цілому, так і окремих умов договору може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.”</p>
<p> </p>
<p> </p><p> За висновками Касаційного господарського суду, викладеними у постановах від 18.07.23 р. у справі № 875/387/21 ( <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112312442">https://reyestr.court.gov.ua/Review/112312442</a>) та від 21.02.23 р. у справі № 874/11/22 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613">https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613</a>) розгляд господарським судом справи про визнання недійсним третейського застереження або договору з третейським застереженням не є підставою для задоволення клопотання про зупинення розгляду справи про скасування рішення третейського суду або справи про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.</p>
<p> «Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Разом з тим суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.</p>
<p><strong> </strong>Сама по собі взаємопов`язаність цих справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи про скасування рішення , якщо незалежно від результату розгляду справи про визнання недійсним третейського застереження суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи про скасування рішення третейського суду .</p>
<p> Подальше визнання недійсними як договору в цілому, так і окремих умов договору може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.”</p>
<p> </p>
<p> </p>Розгляд господарським судом справи про визнання недійсним третейського застереження не є підставою для зупинення розгляду справи про скасування рішення третейського суду 2023-03-05T12:24:48+02:002023-03-05T12:24:48+02:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/428-rozhliad-hospodarskym-sudom-spravy-pro-vyznannia-nediisnym-treteiskoho-zasterezhennia-ne-ie-pidstavoiu-dlia-zupynennia-rozhliadu-spravy-pro-skasuvannia-rishennia-treteiskoho-suduканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p><span style="text-decoration: underline;"></span> Відповідно до висновків Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 21.02.23 р. у справі № 874/11/22 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613">https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613</a>) розгляд господарським судом справи про визнання недійсним третейського застереження не є підставою для задоволення клопотання про зупинення розгляду справи про скасування рішення третейського суду.</p>
<p> «Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Разом з тим суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».</p>
<p><strong> </strong>Сама по собі взаємопов`язаність цих справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи про скасування рішення , якщо незалежно від результату розгляду справи про визнання недійсним третейського застереження суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи про скасування рішення третейського суду .</p>
<p> Подальше визнання недійсними як договору в цілому, так і окремих умов договору може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.</p>
<p> </p>
<p> </p><p><span style="text-decoration: underline;"></span> Відповідно до висновків Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 21.02.23 р. у справі № 874/11/22 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613">https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239613</a>) розгляд господарським судом справи про визнання недійсним третейського застереження не є підставою для задоволення клопотання про зупинення розгляду справи про скасування рішення третейського суду.</p>
<p> «Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Разом з тим суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».</p>
<p><strong> </strong>Сама по собі взаємопов`язаність цих справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи про скасування рішення , якщо незалежно від результату розгляду справи про визнання недійсним третейського застереження суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи про скасування рішення третейського суду .</p>
<p> Подальше визнання недійсними як договору в цілому, так і окремих умов договору може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.</p>
<p> </p>
<p> </p> Ухвала суду про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду не підлягає оскарженню (3) ( за судовою практикою станом на 16.02.2023 року 2023-02-25T11:00:10+02:002023-02-25T11:00:10+02:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/427-ukhvala-sudu-pro-vydachu-vykonavchoho-dokumentu-na-prymusove-vykonannia-rishennia-treteiskoho-sudu-ne-pidliahaie-oskarzhenniu-3-za-sudovoiu-praktykoiu-stanom-na-16022023-rokuканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p><strong> Статтею 56 Закону України «Про третейські суди»</strong> <strong>передбачено апеляційне оскаржене <u>лише</u> ухвал суду про відмову у видачі виконавчих документів на примусове виконання рішення третейського суду</strong>.</p>
<p> Ця норма Закону відображена у частині 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10882/ed_2022_09_21/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10882">статті 487 ЦПК України</a>, згідно з якої може бути оскаржена в апеляційному порядку лише ухвала суду <strong><u>про відмову</u> у видачі виконавчого листа.</strong></p>
<p> Оскарження в апеляційному порядку ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду Законом України «Про третейські суди» та нормами чинного <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2022_09_21/pravo1/T04_1618.html?pravo=1">ЦПК України</a> не передбачено.</p>
<p> Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 17 лютого 2016 року № 6-2743цс15, в ухвалах Верхового Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року у справі № 796/186/2018 (провадження № 61-47272ав18), від 30 січня 2020 року у справі № 796/51/2018 (провадження 61-8589ав19), від 04 квітня 2022 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-2910ав22) , від 27 жовтня 2022 року у справі №824/64/22 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/107050464">https://reyestr.court.gov.ua/Review/107050464</a> ), <strong>від 16 лютого 2023 року </strong>у справі № 21-0906/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109102357</p>
<p> Проте Касаційний господарський суд приймає та розглядає заяви про скасування ухвал про видачу виконавчого документу ( наказу ) на примусове виконання рішення третейського суду з посиланням на ч.ч. 3, 5 ст.356 ГПК , де передбачена можливість апеляційного оскарження цих ухвал.</p>
<p><strong> Можливість оскарження ухвал господарського суду про видачу наказу </strong> на примусове виконання рішення третейського суду <strong>суперечить ст.56 Закону України «Про третейські суди»,</strong> у якої <strong>передбачено апеляційне оскаржене <u>лише</u> ухвал суду про відмову у видачі виконавчих документів на примусове виконання рішення третейського суду</strong>.</p>
<p> Посилання у ч.ч. 3, 5 ст.356 ГПК на те, що ухвала про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду «може бути» оскаржена не є нормою, яка зобов’язує апеляційний суд розглянути цю скаргу. Ухвала про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду не включена до переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ( див. ст.255 ГПК). <strong>Пунктом 4 ч.5 ст. 260 ГПК <u>прямо передбачено повернення судом апеляційної скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду. </u></strong></p>
<p> <strong> Розгляд скарг на ухвали господарського суду про видачу наказу </strong>на примусове виконання рішення третейського суду<strong> суперечить принципу остаточності та визначеності рішення як складових верховенства права, </strong>оскільки надає боржнику після розгляду справи про скасування рішення третейського суду право фактично двічі оскаржити рішення третейського суду, шляхом оскарження ухвали господарського суду про видачу наказу на виконання рішення третейського суду, що за наслідками тотожне скасуванню рішення третейського суду. Ця практика <strong>суперечить і принципу процесуальної економії</strong>, оскільки дозволяє відповідачу штучно подвоювати процес встановлення однакових обставин у справі про скасування рішення третейського суду і у справі про видачу наказу на виконання рішення третейського суду при апеляційному оскарженні ухвали суду про видачу наказу. Підстави для не видачі наказу на виконання рішення третейського суду (ст.355 ГПК) співпадають із підставами для скасування рішення третейського суду (ст.350 ГПК). Тому, оскарження в апеляційної інстанції ухвали про видачу наказу на рішення третейського після розгляду справи про скасування рішення третейського суду призводить до повторного розгляду аналогічних обставин ( ст.355 ГПК), які раніше розглядались господарським судом у справі про скасування рішення третейського суду ( ст.350 ГПК). Відповідно до п.п. 82,83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц <strong>«штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим» та свідчить про «прагнення позивача переглянути у нової справі судові рішення прийняті в інший справі» . </strong></p>
<p><strong> </strong> Останніми у 2015 році тлумаченням Конституційного Суду України п.8 ч.3 ст.129 Конституції України щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду Конституційним Судом України зроблений висновок про <strong> неможливість апеляційного оскарження певних рішень суду не тільки у випадку прямо встановлених законом, але і у разі коли неможливість апеляційного оскарження певних рішень випливає з</strong> <strong> урахуванням змісту пов’язаних між собою процесуальних норм</strong> ( див Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 року № 2-рп/2015).</p>
<p><strong> У даної справі такими нормами є ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ст.255 ГПК, п.4 ч.5 ст. 260 ГПК</strong>. </p>
<p> Аналогічний висновок про неможливість оскарження ухвал,<strong> які не включені до переліку</strong> ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, <strong>обґрунтований</strong> цивільними судами і <strong>тім, що</strong> <strong>у заявника існує можливість захистити свої права у іншій спосіб</strong> (див. постанову Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 у справі №752/1016/17<strong> )</strong>.</p>
<p> Стосовно неможливості апеляційного оскарження <strong>саме ухвал суду про видачу виконавчого документу </strong>на рішення третейського суду <strong>Касаційний цивільний суд також посилається на можливість заявника захистити свої права шляхом оскарження рішення третейського суду або шляхом визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню ( див., наприклад, ухвалу Касаційного цивільного суду від 29.07.20 року у справі № 803/75/20 ).</strong></p>
<p><strong> </strong>Більш того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 623/3792/15-ц<strong> оскарження ухвал, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду розцінює як прояв зловживання процесуальними правами </strong> (див. п.26<strong> </strong>ухвали Великої Палати ВС від 04.07.2018 року у справі №.623/3792/15-ц ). На це звертав увагу Касаційний цивільний суд саме у справі про оскарження видачі виконавчого листа на рішення третейського суду (див. ухвалу КЦС від 09.11.20 року у справі № 755/5346/15-ц).</p>
<p>.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p><p><strong> Статтею 56 Закону України «Про третейські суди»</strong> <strong>передбачено апеляційне оскаржене <u>лише</u> ухвал суду про відмову у видачі виконавчих документів на примусове виконання рішення третейського суду</strong>.</p>
<p> Ця норма Закону відображена у частині 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10882/ed_2022_09_21/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10882">статті 487 ЦПК України</a>, згідно з якої може бути оскаржена в апеляційному порядку лише ухвала суду <strong><u>про відмову</u> у видачі виконавчого листа.</strong></p>
<p> Оскарження в апеляційному порядку ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду Законом України «Про третейські суди» та нормами чинного <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2022_09_21/pravo1/T04_1618.html?pravo=1">ЦПК України</a> не передбачено.</p>
<p> Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 17 лютого 2016 року № 6-2743цс15, в ухвалах Верхового Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року у справі № 796/186/2018 (провадження № 61-47272ав18), від 30 січня 2020 року у справі № 796/51/2018 (провадження 61-8589ав19), від 04 квітня 2022 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-2910ав22) , від 27 жовтня 2022 року у справі №824/64/22 (<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/107050464">https://reyestr.court.gov.ua/Review/107050464</a> ), <strong>від 16 лютого 2023 року </strong>у справі № 21-0906/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109102357</p>
<p> Проте Касаційний господарський суд приймає та розглядає заяви про скасування ухвал про видачу виконавчого документу ( наказу ) на примусове виконання рішення третейського суду з посиланням на ч.ч. 3, 5 ст.356 ГПК , де передбачена можливість апеляційного оскарження цих ухвал.</p>
<p><strong> Можливість оскарження ухвал господарського суду про видачу наказу </strong> на примусове виконання рішення третейського суду <strong>суперечить ст.56 Закону України «Про третейські суди»,</strong> у якої <strong>передбачено апеляційне оскаржене <u>лише</u> ухвал суду про відмову у видачі виконавчих документів на примусове виконання рішення третейського суду</strong>.</p>
<p> Посилання у ч.ч. 3, 5 ст.356 ГПК на те, що ухвала про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду «може бути» оскаржена не є нормою, яка зобов’язує апеляційний суд розглянути цю скаргу. Ухвала про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду не включена до переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ( див. ст.255 ГПК). <strong>Пунктом 4 ч.5 ст. 260 ГПК <u>прямо передбачено повернення судом апеляційної скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду. </u></strong></p>
<p> <strong> Розгляд скарг на ухвали господарського суду про видачу наказу </strong>на примусове виконання рішення третейського суду<strong> суперечить принципу остаточності та визначеності рішення як складових верховенства права, </strong>оскільки надає боржнику після розгляду справи про скасування рішення третейського суду право фактично двічі оскаржити рішення третейського суду, шляхом оскарження ухвали господарського суду про видачу наказу на виконання рішення третейського суду, що за наслідками тотожне скасуванню рішення третейського суду. Ця практика <strong>суперечить і принципу процесуальної економії</strong>, оскільки дозволяє відповідачу штучно подвоювати процес встановлення однакових обставин у справі про скасування рішення третейського суду і у справі про видачу наказу на виконання рішення третейського суду при апеляційному оскарженні ухвали суду про видачу наказу. Підстави для не видачі наказу на виконання рішення третейського суду (ст.355 ГПК) співпадають із підставами для скасування рішення третейського суду (ст.350 ГПК). Тому, оскарження в апеляційної інстанції ухвали про видачу наказу на рішення третейського після розгляду справи про скасування рішення третейського суду призводить до повторного розгляду аналогічних обставин ( ст.355 ГПК), які раніше розглядались господарським судом у справі про скасування рішення третейського суду ( ст.350 ГПК). Відповідно до п.п. 82,83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц <strong>«штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим» та свідчить про «прагнення позивача переглянути у нової справі судові рішення прийняті в інший справі» . </strong></p>
<p><strong> </strong> Останніми у 2015 році тлумаченням Конституційного Суду України п.8 ч.3 ст.129 Конституції України щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду Конституційним Судом України зроблений висновок про <strong> неможливість апеляційного оскарження певних рішень суду не тільки у випадку прямо встановлених законом, але і у разі коли неможливість апеляційного оскарження певних рішень випливає з</strong> <strong> урахуванням змісту пов’язаних між собою процесуальних норм</strong> ( див Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 року № 2-рп/2015).</p>
<p><strong> У даної справі такими нормами є ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ст.255 ГПК, п.4 ч.5 ст. 260 ГПК</strong>. </p>
<p> Аналогічний висновок про неможливість оскарження ухвал,<strong> які не включені до переліку</strong> ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, <strong>обґрунтований</strong> цивільними судами і <strong>тім, що</strong> <strong>у заявника існує можливість захистити свої права у іншій спосіб</strong> (див. постанову Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 у справі №752/1016/17<strong> )</strong>.</p>
<p> Стосовно неможливості апеляційного оскарження <strong>саме ухвал суду про видачу виконавчого документу </strong>на рішення третейського суду <strong>Касаційний цивільний суд також посилається на можливість заявника захистити свої права шляхом оскарження рішення третейського суду або шляхом визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню ( див., наприклад, ухвалу Касаційного цивільного суду від 29.07.20 року у справі № 803/75/20 ).</strong></p>
<p><strong> </strong>Більш того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 623/3792/15-ц<strong> оскарження ухвал, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду розцінює як прояв зловживання процесуальними правами </strong> (див. п.26<strong> </strong>ухвали Великої Палати ВС від 04.07.2018 року у справі №.623/3792/15-ц ). На це звертав увагу Касаційний цивільний суд саме у справі про оскарження видачі виконавчого листа на рішення третейського суду (див. ухвалу КЦС від 09.11.20 року у справі № 755/5346/15-ц).</p>
<p>.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p>
<p> </p> Третейському суду підвідомчі спори про визнання недійсним третейського застереження. Державний суд залишає цей позов без розгляду за умови подання відповідачем заяви про залишення позову без розгляду 2023-02-19T11:23:04+02:002023-02-19T11:23:04+02:00https://tretsud.aub.org.ua/index.php/28/426-treteiskomu-sudu-pidvidomchi-spory-pro-vyznannia-nediisnym-treteiskoho-zasterezhennia-derzhavnyi-sud-zalyshaie-tsei-pozov-bez-rozhliadu-za-umovy-podannia-vidpovidachem-zaiavy-pro-zalyshennia-pozovu-bez-rozhliaduканцелярія Третейського суду при АУБpress@aub.org.ua<p> Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.02.2023 р. у справі № 911/1769/22 залишив без змін ухвалу Господарського суду Київської області про залишення без розгляду позову про визнання недійсним третейського застереження про розгляд спорів у Третейському суді при АУБ відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК та поданої заяви відповідача про залишення цього позову без розгляду (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109012987">https://reyestr.court.gov.ua/Review/109012987</a> )</p>
<p>. При цьому ПАГС послався на правові позиції викладені у постановах</p>
<p>- Великої Палати Верховного суду від 28.08.2018 р. у справі №906/493/16 (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977571">https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977571)</a>,</p>
<p> - Верховного Суду від 12.11.2020 р. у справі №910/13366/18 (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757">https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757)</a>,</p>
<p>- Верховного Суду від 12.08.2019 р. у справі №876/7/19 (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/83593204">https://reyestr.court.gov.ua/Review/83593204)</a>,</p>
<p>- Верховного Суду від 11.10.2018 р. у справі 915/109/18 (див.<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/77074300">https://reyestr.court.gov.ua/Review/77074300)</a>.</p>
<p> «Укладаючи третейське застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до третейського суду будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого договору (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери третейського застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від третейського розгляду і заперечувати компетенцію третейських суддів, посилаючись на недійсність договору, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву третейського розгляду (див постанову Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №910/13366/18 - <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757">https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757</a>).</p>
<p><strong> </strong> Таким чином, третейському суду підвідомчі спори про визнання недійсним третейського застереження. Державний суд залишає цей позов без розгляду за умови подання відповідачем заяви про залишення позову без розгляду на підставі п.7. ч.1 ст.226 ГПК або п.6 ч.1 ст.257 ЦПК.</p><p> Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.02.2023 р. у справі № 911/1769/22 залишив без змін ухвалу Господарського суду Київської області про залишення без розгляду позову про визнання недійсним третейського застереження про розгляд спорів у Третейському суді при АУБ відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК та поданої заяви відповідача про залишення цього позову без розгляду (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109012987">https://reyestr.court.gov.ua/Review/109012987</a> )</p>
<p>. При цьому ПАГС послався на правові позиції викладені у постановах</p>
<p>- Великої Палати Верховного суду від 28.08.2018 р. у справі №906/493/16 (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977571">https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977571)</a>,</p>
<p> - Верховного Суду від 12.11.2020 р. у справі №910/13366/18 (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757">https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757)</a>,</p>
<p>- Верховного Суду від 12.08.2019 р. у справі №876/7/19 (див. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/83593204">https://reyestr.court.gov.ua/Review/83593204)</a>,</p>
<p>- Верховного Суду від 11.10.2018 р. у справі 915/109/18 (див.<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/77074300">https://reyestr.court.gov.ua/Review/77074300)</a>.</p>
<p> «Укладаючи третейське застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до третейського суду будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого договору (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери третейського застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від третейського розгляду і заперечувати компетенцію третейських суддів, посилаючись на недійсність договору, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву третейського розгляду (див постанову Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №910/13366/18 - <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757">https://reyestr.court.gov.ua/Review/92841757</a>).</p>
<p><strong> </strong> Таким чином, третейському суду підвідомчі спори про визнання недійсним третейського застереження. Державний суд залишає цей позов без розгляду за умови подання відповідачем заяви про залишення позову без розгляду на підставі п.7. ч.1 ст.226 ГПК або п.6 ч.1 ст.257 ЦПК.</p>