Щодо застосування ст.360-7 ЦПК про обов’язковість судових рішень Верховного Суду України

З порівняння старої та нової  редакції ст.360-7 ЦПК вбачається, що у нової редакції статті виключена  обов’язковість судових рішень Верховного Суду для судів. Зараз ця обов’язковість залишена лише для суб’єктів владних повноважень. По відношенню до судів сказано, що судами «має враховуватися» не рішення, а висновок, викладений у постанові Верховного Суду щодо застосування норм права з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу. Зміст ст. 355 ЦПК також був змінений і зараз до цих випадків відносяться наступні випадки:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі (1) або яке прийнято з порушенням правил підсудності (2) або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ (3).

За визначенням Верховного Суду України, яке містися у його чисельних рішеннях  «під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин» (див . наприклад ухвалу ВСУ від 4.12.2015 року у справі № 6-2859ц15).

Відповідно до ст.57 ЦПК обставини справи визначаються за результатами розгляду певних доказів, до яких відносяться і доводи сторін. Відповідно,  справи з однаковими предметом , підставами та позовними вимогами, але з різними доводами, які впливають на визначення обставин не є подібними.

У новій редакції ст.360-7 ЦПК передбачено також право судів відступити від правої позиції викладеної у висновках Верховного Суду України з одночасним наведенням відповідних мотивів. У ч.3 ст. 360-2 ЦПК (у редакції від 12.02.2015 року) передбачено і право Верховного Суду «відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду».

З порівняння старої та нової редакції ст.360-7 ЦПК випливає, що законодавець  зменшив правову вагу рішень (висновків) Верховного Суду України, передбачивши можливість загальних судів «відступити від правої позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України» та право Верховного Суду «відійти» від цього висновку