Верховний Суд України розглянув справу про залишення судом позовної заяви без розгляду у разі, коли між сторонами укладено третейську угоду і від відповідача надійшло заперечення проти вирішення спору в суді

Перегляди: 4009

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року
м. Київ

              Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
             головуючого       Сеніна Ю.Л.,
             суддів                 Барсукової В.М.,      Лихути Л.М.,
                                        Охрімчук Л.І.,      Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Банку «У» про визнання дій неправомірними та визнання договору кредиту частково недійсним,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 квітня 2007 року він уклав із Банком «У» договір, за умовами якого одержав у банку кредит у сумі 85 тис. доларів США зі сплатою 12,2 % річних, однак згодом відповідач безпідставно та в порушення вимог закону підвищив процентну ставку за користування кредитом до 14% річних.
Позивач просив визнати неправомірними дії Банку «У» щодо підвищення процентної ставки за користування кредитом згідно з укладеним між ними договором від       3 квітня 2007 року, зобов’язати відповідача зарахувати сплачені ним кошти як погашення основної заборгованості по кредиту, провести операцію щодо зниження процентної ставки та визнати недійсними пункти 2.6, 2.6.1, 2.6.2 договору кредиту від 3 квітня 2007 року, якими банку надано право підвищувати розмір процентної ставки.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та постановлено передати питання на новий розгляд до того ж суду.
У касаційній скарзі Банк «У» просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що право на передачу спору на розгляд третейського суду реалізується в разі наявності взаємного волевиявлення сторін, натомість позивач не виявив бажання скористатися таким своїм правом, а тому відсутня угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду та відповідно й підстави для залишення позову ОСОБА_3 без розгляду.
Також апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції помилково застосував статтю 207 ЦПК України для залишення позову без розгляду в попередньому судовому засіданні, хоча зазначена процесуальна норма застосовується для вирішення такого питання під час судового розгляду.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.
Згідно зі статтею 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 2 Закону України «Про третейські суди» визначено, що третейська угода – угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина перша статті 12 Закону України «Про третейські суди»).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред'явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті 121, 122 ЦПК України), за винятком передбаченого пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК України обов'язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.
Укладений між сторонами договір кредиту від 3 квітня 2007 року містить третейське застереження: згідно пунктів 6.1, 6.2 договору сторони домовилися, що всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв’язку з укладенням та виконанням положень цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони домовилися про те, що спір розглядається третейським суддею.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2009 року провадження в справі за позовом ОСОБА_3 було відкрито, в попередньому судовому засіданні 26 травня 2009 року відповідач заперечив проти вирішення спору в суді.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, керуючись пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК України, виходив із того, що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
При вирішенні зазначеного питання судом не було порушено норм процесуального права.
Апеляційний суд помилково скасував зазначену ухвалу, безпідставно вважав, що між сторонами відсутня угода про передачу спору на вирішення до третейського суду, й не звернув уваги на те, що залишення позову без розгляду за пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК України є обов’язком суду в разі надходження саме від відповідача до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.
Вирішення судом першої інстанції питання про залишення позову без розгляду в попередньому судовому засіданні саме по собі не свідчить про відсутність підстав для застосування положень пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК України, так як Банк «У» висловив свою думку з приводу вирішення спору в суді й заперечив проти цього.
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктом 3 статті 342 ЦПК України, із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Банку «У» задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року скасувати і залишити в силі ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року.
              Ухвала оскарженню не підлягає.
           Головуючий                                                                   Ю.Л. Сенін
                    Судді:                                                                               В.М. Барсукова
                                                                                                              Л.М. Лихута
                                                                                                              Л.І. Охрімчук
                                                                                                              Я.М. Романюк

Рішення розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9229765