Розгляд справи за позовом про визнання недійсним третейського застереження не є підставою для зупинення розгляду справи про видачу наказу на виконання рішення третейського суду прийнятого у спорі за договором з третейським застереженням та не є підставою для скасування рішення про видачу наказу .
Сторона ( позивач) третейської справи звернулась до апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду прийнятого на її користь.
Відповідач третейської справі звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення розгляду справи про видачу наказу , посилаючись на те, що у іншому суді розглядається його позов про визнання недійсним третейського застереження на підставі якого третейський суд розглядав спір та прийняв рішення. Апеляційний господарський суд відмовив у клопотанні про зупинення розгляду справи та прийняв рішення про видачу наказу ( див ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.07.22 р. у справі № 873/27/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105388353) .
Касаційний господарський суд погодився з цим рішенням апеляційного господарського суду та обґрунтував це рішення, зокрема, тим що «сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи про визнання недійсним третейського застереження , суд першої інстанції мав достатньо правових підстав для розгляду заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду.
Натомість, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.» ( див. постанову Касаційного господарського суду від 31.08.22 р. у справі № 873/27/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106130338 )