Пред`явлення поручителем окремого позову про припинення поруки після вирішення третейським судом позову кредитора до нього, не є належним способом захисту (2) (за судовою практикою станом на 12.10.22 р.) . Пред`явлення поручителем окремого позову про припинення поруки після вирішення третейським судом позову кредитора до нього, не є належним способом захисту (2) (за судовою практикою станом на 12.10.22 р.) .
Ухвалення третейським судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення позову поручителя про визнання поруки припиненою, оскільки такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у третейської справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості ( див . постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19.09.2022 у справі № 757/48699/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106329951, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 07.04.2021 у справі № 752/20246/16-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243505
Всі ці постанови посилаються на правовий висновок, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/95509407 )
Позови поручителя про припинення поруки подані ним після вирішення судом спору про стягнення боргу з поручителя є порушенням принципу процесуальної економії відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим ( див. п.82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/95509407)
