ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Постійно діючий

Круглий стіл на тему «Третейський розгляд – процесуальні аспекти, практика приведення до виконання рішень третейських судів та міжнародних арбітражів».



            6 березня 2013 року в приміщенні Київського регіонального центру Національної академії правових наук України у м. Києві відбувся круглий стіл на тему «Третейський розгляд – процесуальні аспекти, практика приведення до виконання рішень третейських судів та міжнародних арбітражів». Організаторами заходу виступили Третейська палата України, Українська Арбітражна Асоціація, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва НАПрН України та МКАС при ТПП України.

В роботі круглого столу взяли участь понад п’ятдесят учасників, включаючи голів третейських судів та МКАС при ТПП України, арбітрів та третейських суддів, суддів державних судів, в тому числі Верховного суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, представники профільних асоціацій, а також юристи, адвокати та науковці.

В ході круглого столи учасники обговорили процесуальні аспекти третейського розгляду – від формування складу суду до винесення рішення, практику скасування рішень третейських судів та міжнародного арбітражу, застосування норм щодо визначення компетенції третейських судів та міжнародних арбітражів, порушень процедури, а також практику виконання рішень третейських судів  та міжнародних арбітражів.

Першу секцію круглого столу відкрив пан Притика Д.М., головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України, доктор юридичних наук, академік НАПрН України, який розповів про історію прийняття  Закону України «Про третейські суди», а також змін до нього. Пан Притика розповів також про взаємопов’язаність норм Законів України  «Про третейські суди»  та «Про міжнародний комерційний арбітраж» з положеннями Типового закону ЮНСІТРАЛ «Про міжнародний торговельний арбітраж».

Переводячи дискусію в площину застосування Закону України «Про третейські суди» на практиці та сучасних практик третейського розгляду, пан Шепель Т.П., голова Постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної Торгової Палати, заступник голови Третейської палати України, розповів про новели, які з’явилися в регламенті та практиці очолюваного ним третейського суду, наприклад, проведення слухань за допомогою засобів відео зв’язку. Пан Шепель також навів приклад неприпустимого способу забезпечення позову у державному суді (шляхом заборони виконання рішення третейського суду). 

В ході цієї секції учасники приділили особливу увагу застосуванню норм законодавства щодо компетенції третейських судів та арбітражів, питанням відводу державного суду з непідсудності за наявності арбітражної або третейської угоди. На прикладі реальних справ обговорювались проблеми вдосконалення судової практики щодо такого основоположного принципу третейського розгляду, як «компетенція компетенції», що передбачає можливість розгляду третейськими судами справ за позовами про визнання недійсними договорів, що містять третейські застереження, а також за позовами про визнання недійсними третейських застережень. 
Особливе занепокоєння учасників викликала судова практика розгляду державними судами позовів за наявності третейського застереження та заперечень відповідачів проти такого розгляду. Адже такі позови державні суди повинні залишити без розгляду або припиняти провадження у справі на підставі п.6 ч. 1 ст. 207 ЦПК, п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК відповідно.

У цьому контексті пан Жуков А.М., голова Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, заступник голови Третейської палати України, підкреслив важливість висновків, що містяться у Рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 № 1-3/2008 року про те, що «укладання сторонами третейської угоди не є порушенням прав позивача на звернення до суду за захистом, оскільки угода про передання справи на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав». Така угода може бути укладена як до так і після виникнення спору. КСУ також підтвердив, що «третейський розгляд спорів є окремим способом захисту прав». Аналогічні висновки були викладені у постанові ВСУ від 06.06.2012 року ( реєстр.  № 2497643). 
В ході дискусії з вказаного питання Суддя Верховного суду України пан Шицький І.Б. висловив свою позицію щодо згаданого рішення КСУ. А Суддя Вищого господарського суду України пан Кот О.В. прокоментував декілька рішень ВГСУ з цього ж питання.

Під час другої секції круглого столу пан Жуков торкнувся питання компетенції третейських судів розглядати позови  до споживачів, про припинення договорів, про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернув увагу на проблему апеляційного оскарження ухвал про видачу виконавчих документів на рішення третейських судів, запропонував підтримати позицію ВССУ викладену у інформаційному листі ВССУ від 27.09.2012  вих. № 10-1358/0/4-12 про неприпустимість такого оскарження, але з інших підстав,  ніж вказані у цьому листі ВССУ. На його думку, боржник не має права на апеляційне оскарження ухвал про видачу виконавчого документу тому, що законом не передбачено ані можливості такого оскарження, ані підстави для скасування цих ухвал. Законом передбачена можливість і підстави визнання таким, що не підлягає виконанню, саме виконавчого документу, а не - скасування ухвали про видачу виконавчого документу.

Пан Жуков висловився за  використання у судовій практиці загальноприйнятих міжнародних норм у сфері арбітражу, у випадку, коли у діючому Законі України «Про третейські суди» є певна прогалина або його положення потребують тлумачення, наприклад,  щодо права сторін обирати  місце розгляду спору.

Учасники круглого столу обговорили типову помилку деяких державних суддів щодо оцінки ними правил формування складу третейського суду. Часто правило про формування складу третейський суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) тільки сторонами спору застосовується ними при оцінки порядку формування складу суду  у постійно діючому третейському суді, де можливе не тільки обрання суддів сторонами спору,  а й їх призначення головою суду. 

В ході дискусії особливо наголошувалось і на вичерпності переліку підстав для скасування рішення третейського суду, та про недопустимість перегляду їх державними судами по суті. 

Голова Третейської палати пан Михальський Ю.А. висловів подяку суддям державних суддів за участь у обговоренні практиці третейського розгляду спорів та за врахування думки  Третейської палати при підготовки постанови пленуму ВССУ від 30.03.2012 у частині, що стосується третейського розгляду спорів. 

Голова МКАС при ТПП України пан Селівон М.Ф. звернув увагу учасників на прогалини у цивільному процесуальному законодавстві України щодо регулювання процедури оспорювання арбітражних рішень,  а також відмітив її принципові відмінні риси від процедури оскарження рішень третейських судів. Крім того, аналізуючи судову практику за декілька років, що минули після внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», згідно з якими повноваження щодо розгляду клопотань про скасування арбітражних рішень, були передані від апеляційних судів загальним судам першої інстанції, п.Селівон висловився за повернення цих повноважень загальним апеляційним судам. 

Ця пропозиція була підтримана й іншими учасниками заходу. Зокрема, Президент Української Арбітражної Асоціації Т.В.Сліпачук відмітила, що наявність трьох судових інстанцій у процедурі скасування арбітражних рішень та процедурі визнання та приведення до виконання арбітражних рішень суттєво заважає розвитку міжнародного арбітражу в Україні, адже це значно нівелює переваги розгляду спорів в арбітражі для бізнесу. 

На інший аспект цієї проблеми  звернула увагу О.С.Перепелинська, член Правління Української Арбітражної Асоціації, радник юридичної фірми Sayenko Kharenko. Зокрема, вказані вище зміни до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» торкнулися й оспорювання постанов арбітражного суду з питання компетенції, винесених як з питання попереднього характеру. На сьогодні єдиним компетентним органом щодо розгляду заяв про скасування таких постанов, якими підтверджується наявність у арбітражного суду компетенції вирішувати переданий йому спір або окреме питання, є загальний місцевий суд за місцем арбітражу. Причому, згідно з Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» рішення такого суду не підлягають оскарженню.  Це, в свою чергу, суттєво заважає просуванню України як місця арбітражу.

В ході третьої секції круглого столу Філімонов О.Б., голова Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнському Фінансовому Союзі, член президії Третейської палати України, навів приклади неправильного застосування положень процесуального законодавства та норм Закону України «Про третейські суди» у судових провадженнях за заявами про скасування рішень третейських судів. Серед іншого, він відмітив випадки розгляду таких заяв некомпетентними судами, випадки залучення до участі у справі третейського суду, який не є юридичною особою, або ж залучення засновника відповідного третейського суду, випадки витребування у третейського суду матеріалів справи в якості забезпечення доказів у справах, не пов’язаних з оскарженням чи виконанням рішення третейського суду.

Також арбітр МКАС при ТПП України та голова Постійно діючого третейського суду при ТПП України Т.Г.Захарченко відмітила проблему помилкового застосування державними судами положень Закону України «Про третейські суди» до питань міжнародного комерційного арбітражу.  

Арбітр МКАС при ТПП України  В.І.Суржикова, яка також є практикуючим юристом у Німеччині, розповіла про позитивну практику німецьких судів щодо визнання та виконання рішень МКАС при ТПП України. Порівнюючи практику німецьких та українських судів у питаннях підтримки та контролю арбітражу, вона підкреслила важливість застосування державними судами основоположних принципів арбітражу, наприклад, принципу «компетенція компетенції», автономності арбітражної угоди від інших умов договору, а також дерогаційого ефекту арбітражної угоди для компетенції державних судів.

Інші учасники підтримали важливість дотримання цих принципів державними судами для розвитку третейського розгляду та арбітражу в Україні. 

За наслідками круглого столу напрацьовані рекомендаційні висновки та проект резолюції з найактуальніших питань.

  http://pravotoday.in.ua/ru/press-centre/publications/pub-904/