2 березня 2012 року у м. Києві Асоціація правників України спільно з Українським національ- ним комітетом Міжнародної торгівельної палати провела перший та унікальний захід — Третейський форум «Розвиток недержавних судів в Україні»

        Програма Третейського форуму включала обговорення найактуальніших питань функціонування третейських судів в Україні, процесуальні питання та проблемні моменти законодавчого регулювання їх діяльності.
        На відкритті заходу до учасників звернулися Президент Асоціації правників України Валентин Загарія та Президент Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати (ICC Ukraine) Володимир Щелкунов.
        Робочу частину заходу розпочав голова Третейського суду при Українському національному комітеті МТП Тарас Шепель з доповіддю про здобутки та перспективи розвитку третейських судів і третейського розгляду справ в Україні. Наразі основною перепоною на
шляху розвитку вітчизняних третейських судів є не законодавчі проблеми,а негативна репутація, яку суди отримали завдяки тому, що в минулому частогусто виступали ефективним інструментом у рейдерських схемах. Саме тому ще у 2009 році з меж їх компетенції були виключені спори, пов’язані з нерухомістю. На думку Тараса Шепеля,одним з основних завдань розвитку недержавного судочинства в Україні є масивна інформаційна політика, ознайомлення громадян та бізнесу з перевагами недержавного судочинства та з конкретними третейськими судами.  З іншого боку, суди потребують допомоги держави у підготовці фахових та професійних кадрів, які б забезпечували належний рівень розгляду справ.
         Напрями вдосконалення профільного законодавства, у тому числі в питаннях компетенції третейських судів, озвучив голова Третейського суду при Асоціації українських банків Анатолій Жуков. Він запропонував об’єднати зусилля та працювати з пропозиціями вдосконалення законодавства в напрямі вирівнювання обсягу компетенції, впровадження механізмів контролю за її дотриманням та
розвитку органів самоврядування третейських судів.
         З позиції практикуючого юриста партнер ЮФ «Саєнко Харенко», к.ю.н. Тетяна Сліпачук розповіла про роль кожного учасника у забезпеченні підтримки третейського розгляду справ —суддів, держави та власне практикуючих юристів. На її думку, вирішувати наявні
проблеми адміністративними методами неможливо, однак усі зацікавлені сторони мають діяти спільно. При цьому, роль практикуючих юристів передусім полягає у роз’ясненні клієнтам переваг недержавного судочинства та включенні відповідних третейських застережень до договорів. Адже якщо бізнес перестане передавати свої спори на третейський розгляд, недержавне судочинство розвиватися не буде.
         На завершення першої сесії голова Третейського суду при ТПП України Тетяна Захарченко проаналізувала стан виконання рішень третейських судів та обов’язковість третейського застереження.
         Після перерви голова комісії Спілки адвокатів України Олена Захарова продовжила розмову про третейських суддів — їх призначення та відповідальність. Одним з недоліків діючих регламентів третейських судів вона назвала недостатню урегульованість призначення складу суддів. Адже однією з підстав скасування рішення третейського суду є невідповідність процедури їх призначення вимогам закону. Досвідчений юрист може скористатися такою ситуацією та домогтися скасування рішення. Олена Захарова навела власний досвід вирішення спору з банком, який в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору. На її думку, нав’язане третейське застереження, зокрема у договорах з банками, лише породжує несправедливість та призводить до незадоволеності клієнтів. Коли стороні нав’язується третейський розгляд вирішення спору, вона часто залишається незгодною з його рішенням. У таких випадках, на відміну від державних, третейські судді є незахищеними — вони залишаються сам на сам з ображеною стороною. З іншого боку, відсутність чіткої відповідальності суддів кидає тінь на суддівство загалом. На думку доповідача, відповідальність суддів недостатньо врегульована
у профільному законі. Тому це питання має бути детальніше прописано у регламентах судів. Адже наразі найбільше покарання, що міститься у регламентах — це виключення зі списку суддів. Далі суддя несе відповідальність за законом. Олена Захарова згадала про 17 задоволених цивільних позовів проти суддів за збитки, завдані їх рішеннями.
           Наступні три блоки питань стосувалися міжнародного досвіду та переваг третейського розгляду справ.
           Юрист Західноукраїнської філії АО "Арцінгер» Володимир Яремко представив передові світові стандарти третейського розгляду справ, провівши паралелі з ситуацією в Україні. Влоодимир Яремко, перш за все,звернув увагу на нормативне закріплення процедурних моментів. Так,законодавством України передбачено доволі детальні вимоги щодо третейського розгляду (Розділ V, ст. 27-44, ЗУ«Про третейські суди»), тоді як правила міжнародного комерційного арбітражу містять лише загальні вимоги. Окрім того, на відміну від правил міжнародного комерційного арбітражу, вітчизняним законодавством чітко не передбачено, що неповідомлення сторони про призначення арбітра чи третейський розгляд є підставою для скасування рішення третейського суду чи відмови у наданні дозволу на його виконання. Так само і невідповідність процедури третейського розгляду угоді сторін чи закону не є підставою для скасування рішення чи відмови у наданні
дозволу на його виконання. На думку Володимира Яремка, на практиці основними проблемами вітчизняної процедури третейського розгляду справ є «гра в одні ворота» та інколи відсутність чітких правил гри, непрозорість регламентів судів. Процедура третейського розгляду справ в Україні може бути вдосконалена міжнародною практикою, а саме:виробленням чіткого графіку розгляду справ, забезпеченням змагальності процесу, розміщенням регламентів у вільному доступі в Інтернеті, проведенням розумної PR-кампанії третейських судів тощо. Окрім того, зарубіжні інституції вже давно використовують у своїй роботі практику дистанційного розгляду справ, соціальні мережі та ведуть листування електронною поштою, при цьому зберігаючи конфіденційність інформації.
            Розпочинаючи свій виступ, Світлана Хєда наголосила на вирішальній ролі юриста у виборі третейського застереження. Однак, на жаль, юристи нечасто замислюються над тим, який саме спосіб вирішення спорів буде найвигіднішим для клієнта, обмежуючись лише
універсальними формулюваннями. Адже принцип універсальності тут не діє — юристу необхідно підібрати саме той спосіб вирішення спорів, який буде вигідним для конкретної трансакції. Для цього пані Хєда радить звертатися за консультацією до юристів, які практикують у сфері вирішення спорів. Окрім того, вона зазначила, що часто іноземних бізнесменів відлякує переклад в договорі третейського суду
як arbitration court (а не arbitration), оскільки таке формулювання асоціюється у них не з арбітражем, а саме із судами. У порівнянні з міжнародним комерційним арбітражем, третейський розгляд є дешевшим. І мова йде не про офіційні збори та тарифи. Розглядаючи
спір в Україні, компанії не доведеться оплачувати послуги іноземних консультантів та відрядження своїх юристів за кордон, що є вагомою статтею витрат. Окрім того, міжнародні арбітри дуже зайняті та примхливі і можуть відмовитися розглянути справу впродовж півроку. В Україні арбітраж тільки розвивається, тому третейські суди самі зацікавлені взяти справу та не будуть зволікати з розглядом справи.
Що стосується медіації, то вона має багато спільного з арбітражем. Однак третейський розгляд справи передбачає обов’язковість рішення та можливість його примусового виконання. Серед інших переваг арбітражу пані Хєда назвала конфіденційність процесу та можливість закритого розгляду справи. У договорах сторони можуть передбачити, наприклад, два тижні для медіації, а у разі неможливості ви-
рішити спір — передати справу на розгляд третейського суду. Вона переконана, що багато суддів враховуватимуть договірні рішення сторін, досягнуті у процесі медіації.  Оскільки законодавство та регламенти судів містять багато диспозитивних положень, доповідач порадила
дуже ретельно прописувати третейське застереження для того, щоб сторони могли якнайповніше використовувати всі їх переваги.
Підсумовуючи, Світлана Хєда погодилась з думкою колеги Тетяни Сліпачук у тому, що саме юристам відводиться ключова роль у популяризації третейських судів та саме від них залежить, наскільки клієнт залишиться задоволеним процесом вирішення спору у разі його виникнення.
          Особливістю Форуму стала участь гостей з Білорусії. Начальник відділу міжнародних відносин Головного правового управління ВГС Республіки Білорусь Павло Юркевич розповів про систему третейського судочинства у своїй країні та законодавче забезпечення.
          На завершення роботи Форуму Голова Третейського суду при ВГО «Спілка третейських суддів України» Юрій Михальський проаналізував нормативне регулювання та перспективи третейського самоврядування в Україні.
         Асоціація правників України висловлює щиру вдячність партнеру заходу ЮФ «Пахаренко та партнери», партнеру сесії АО «Арцінгер», медіа- та інформаційним партнерам заходу

http://www.uba.ua/gazette_contents/96.pdf