ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Постійно діючий

Лист Третейської палати України до ВГСУ

                                                                               

....        

          Третейська палата України розглянула проект Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів»  та вважає, що прийняття цього проекту є дуже важливим для формування сталої судової практики у кредитних правовідносинах.

         Третейська палата України просить прийняти до уваги пропозиції палати щодо пункту 4 проекту, що стосується застосування Закону України «Про третейські суди».

 Так у пункті 4 проекту пропонується наступне

«4. За наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору господарський суд  має припинити провадження у справі. Таку угоду сторони вправі укласти, як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на пункт п’ятий частини першої статті 80 ГПК України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є
чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту п'ятого частини першої статті 80 ГПК України.»

 

         Пропозиція .  ...відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про третейські суди» третейський суд, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Це правило закону відповідає міжнародним правилам альтернативного вирішення спорів ( див. п.3 ст V Європейської конвенції про зовнішньо торгівельний  арбітраж, частину 1 статті 16 Типового закону ЮНСІТРАЛ «Про міжнародний торговий арбітраж», статтю 23 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, частину 1 статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж») та у правовій науці визначено як  принцип «компетенція компетенції» третейського суду ( див. «Науково-практичний коментар Закону України «Про третейські суди» , вид-во Правова єдність, Київ, 2008 р.) .

          Вищевикладеними міжнародними правилами альтернативного розгляду спорів і частинами  7 та 8 статті 27 Закону України «Про третейські суди» прямо передбачена компетенція третейського суду надавати оцінку дійсності третейського застереження. Тому за наявності третейського застереження та незгоди відповідача розглядати у господарському суді спір про визнання недійсним третейського застереження або визнання недійсним договору, що містить третейське застереження, господарський суд  повинен припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК .

           Право третейського суду надавати оцінку своєї компетенції розглядати спір за наявності третейського застереження повинно застосовуватися і у випадку, коли предмет спору  має ознаки виключеного з компетенції третейського суду.  Наприклад, спір про звернення стягнення на іпотеку має ознаки спору виключеного із компетенції третейського суду, але відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про третейські суди» ,  п.5 частини 1 ст.80 ГПК , пункту 4.2.3. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 господарський суд повинен припинити провадження у справі у зв’язку з наявністю третейського застереження та права  третейського суду надавати оцінку своєї компетенції розглядати конкретний спір .

            На наш погляд, відповідає вимогам Закону «По третейські суди» та Господарському процесуальному кодексу України правова позиція, що викладена у постановах  ВГСУ від 23.02.2011 р, від 23.04.2012 р, від 6.06.2012 р, у яких провадження у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки було припинено з посиланням на п.5 ч.1 ст.80 ГПК у зв’язку з наявністю третейського застереження та відмови відповідача розглядати спір у господарському суді (див. http://reyestr.court.gov.ua/Review/14346086, http://reyestr.court.gov.ua/Review/19998315, http://reyestr.court.gov.ua/Review/24496848 ).

            У свою чергу, господарському суду відповідно до ст.122-5 ГПК, ст.51 Закону України «Про третейські суди»  надано право скасовувати рішення третейського суду, якщо воно прийнято третейським судом з перевищенням компетенції   

           

            У зв’язку з вищевикладеним пропонуємо наступну редакцію пункту 4:               

«4. За наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору господарський суд  має припинити провадження у справі. Таку угоду сторони вправі укласти, як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на пункт п’ятий частини першої статті 80 ГПК України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є
чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту п'ятого частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про третейські суди»  третейський суд самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Відповідно до частини 7 та 8 Закону України «Про третейські суди»  має компетенцію надавати оцінку дійсності третейського застереження. Спори про визнання недійсними договорів не виключені з компетенції третейського суду. Тому за наявності третейського застереження та незгоди відповідача розглядати у господарському суді спір про визнання недійсним третейського застереження або визнання недійсним договору, що містить третейське застереження господарський суд  припиняє провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК .

  Пункт 5 частини 1 статті 80 ГПК відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про третейські суди» повинен застосовуватися і тоді, коли спір має ознаки виключених з компетенції третейського суду, наприклад, спір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки».

 

З повагою,

Голова Третейської палати України,

Заслужений юрист України

                                                                                                    Ю.А.Михальський   

 

12.09.2012