Про судову практику оцінки підвідомчості третейським судам спорів за договорами у валюті (станом на 21.08.2017 року)

Перегляди: 4698

Відповідно до п.6 ст.6 Закону України «Про третейські суди» з підвідомчості третейського суду виключені справи, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство

21.10.2015 року Верховним Судом України за результатами розгляду справи № 6-831цс14 (№ 751/11228/14 ) про скасування рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитом у валюті з позичальника та поручителя зроблений наступний правовий висновок:

«…За змістом статей 1, 2, 6 Закону України «Про третейські суди» підвідомчість справ, які можуть бути вирішені в рамках третейського судочинства, обмежена сферою приватного права. До сфери компетенції третейських судів входить вирішення спорів, що виникають між приватними особами з питань, які не торкаються публічно значимих відносин. Спір, що має публічно-правове значення, не підлягає вирішенню третейським судом.

… Наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку – третейськими судами».

11.11.2015 року Верховний Суд України від 11.11.2015 року у справі № 6-1716цс15 ( № 755/29287/14 ) про скасування рішення третейського суду про солідарне стягнення заборгованості за кредитом наданим у валюті, за яким заборгованість була стягнута у гривні ВСУ не застосував правовий висновок ВСУ у справі № 6-831цс14.

11.11.2015 року Вищий господарський суд України у справі № 910/16689/15 про скасування рішення третейського суду про солідарене стягення заборгованості у валюті з позичальника та поручителя також не застосував правовий висновок ВСУ у справі № 6-831цс14 з наступним обґрунтуванням «якщо за рішенням третейського суду заборгованість за валютним кредитом стягнута у гривні, то висновки ВСУ у справі № 6-831цс14 не застосовуються.

Ця постанова залишена у силі ухвалою ВСУ від 22.03.2016 у справі № 3-183г16.

03.08.2016 року Вищий господарський суд України у справі № 910/5802/16 про скасування рішення третейського суду про стягнення з відповідача помилково зарахованих валютних коштів за договором банківського рахунку з підстав непідвідомчості спору за розрахунками у валюті третейському суду та з посиланням на правовий висновок ВСУ у справі 6-831цс14 зробив наступний висновок

« Посилаючись на непідвідомчість спору у справі № 06/16 третейським судам, скаржник, всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, разом з тим не вказав та не обґрунтував, до якої з визначених ст. 6 Закону України "Про третейські суди" категорій відноситься спір у справі № 06/16

…. спір між сторонами виник у зв'язку із здійсненням розрахунків відповідно до договору банківського рахунку…, тобто виник із цивільних правовідносин, і відсутні критерії, визначені ст. 6 Закону України "Про третейські суди", за наявності яких вказаний спір не підлягає вирішенню третейським судом.

… з боржника стягнуто заборгованість у грошовій одиниці України - гривні і у зв'язку із виконанням договору банківського рахунку, що не дає підстав вбачати подібність правовідносин, з яких виник спір у цих справах».

01.11.2016 року Вищий господарський суд України у постанові у справі 910/10905/16 про скасування рішення третейського суду про солідарне стягнення заборгованості за кредитом наданим у валюті зробив наступний висновок:

«Посилання скаржника на непідвідомчість третейському суду спору у зв`язку із тим, що спір стосується стягнення іноземної валюти, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" визначено підвідомчість справ третейським судам. Вказаний перелік є вичерпним.

…скаржник …не вказав та не обґрунтував, до якої з визначених ст.6 Закону України "Про третейські суди" категорій відноситься спір у справі № 02/16.

Категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами, визначений статтею 6 Закону України "Про третейські суди". Норми вказаної статті не містять застережень щодо неможливості розгляду третейськими судами спорів, що виникають з кредитних правовідносин, у яких кредит надавався в іноземній валюті»

Аналогічний висновок міститься у постанові ВГСУ від 20.02.2017 року у справі № 910/15318/16.

08.02.2017 року Апеляціний суд м.Києва у справі № 755/13821/16 про скасування рішення третейського суду про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у валюті зробив наступний висновок

«… З матеріалів третейської справи № 23/16 вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язань зі сплати процентів по кредитному договору, тобто спір виник із цивільних правовідносин, а тому відсутні критерії, визначені ст. 6 Закону України «Про третейські суди», за наявності яких вказаний спір не підлягає вирішенню третейським судом. Разом з тим, відповідач не вказав та необгрунтував, до якої з визначених ст. 6 Закону України «Про третейські суди» категорій відноситься спір з приводу розрахунків за договором кредиту наданого в іноземній валюті, що свідчить про наявність концентрації суспільно-значних елементів публічних елементів.

… відповідачем не враховано, що спір у третейській справі № 23/16 не є публічно-правовим, а оскаржуваним рішенням третейського суду з позичальника та поручителя боржника стягнуто заборгованість у грошовій одиниці України - гривні, а не в іноземній валюті. Як свідчать обставини справи, наведені у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-831цс15, на яку посилається ОСОБА_2, предметом позову були вимоги про стягнення солідарно з фізичних осіб - боржника та поручителя заборгованості, вираженій в іноземній валюті, без зазначення розрахунків у національній валюті України. Аналогічна правова позиція міститься у рішенні Вищого господарського суду України від 11.11.2015 року по справі № 910/16689/15, залишеного без змін Ухвалою Верховного Суду України від 22.03.2016 року по справі № 3-183г16.

Таким чином справа № 755/13821/16 не є подібною справі Верховного Суду України № 6-831 цс 15 від 21.10.2015 року, а тому така правова позиція не може бути застосована як обов'язкова для суду відповідно до ст. 360-7 ЦПК України.»

Аналогічні висновки зроблені апеляційним судом м.Києва в ухвалах

від 11.10.2016 року у справі № 755/6369/16 , від 03.04.2017 року у справі № 755/12825/16,

від 13.04.2017 року у справі № 755/20204/15 та Вищим спеціалізованим судом України

в ухвалі від 14.06.2017 року у справі № 751/138/16.