ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Постійно діючий

Щодо оцінки державними судами доводів поручителів про припинення договору поруки у справах

  • про скасування рішення третейського суду,
  • про видачу виконавчого документу на рішення третейського суду,
  • про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа на рішення третейського суду.

1. Відповідно до ч.8 ст.12 Закону України «Про третейські суди», ч.2 ст. 21 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ припинення договору поруки з третейським застереженням не є підставою для припинення третейського застереження у договорі поруки та - скасування рішення третейського суду – див. ухвалу ВССУ від 01.06.2011 року у справі № 6-3343св11, постанову ВГСУ від 21.08.2017 року у справі № 906/1097/16, ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 18.03.2015 року у справі. 757/34715/14.

У науковому коментарі до Закону України «Про третейські суди», виданому колективом авторів–вчених провідних українських наукових закладів, це правило визначено як «автономність» третейського застереження, його «незалежність» від припинення основного договору (див. коментар до ст.12 цього закону на сайті Третейської палати України).

2. Відповідно до ст.389-5 ЦПК рішення третейського суду може бути скасоване лише з підстав передбачених у цій статті, тому місцевий суд у справі про скасування рішення третейського суду не має повноважень переглядати рішення третейського суду по суті, встановлювати припинення договору поруки та на цій підставі скасовувати рішення третейського суду див. ухвали ВССУ від 18.04.2013 року у справі № 2604/13951/12, від 06.03.2014 року у справі № 2-2870/2011, від 14.05.2014 року у справі № 2-2807/2011, ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.04.2014 року у справі № 755/16310/13, від 16.09.2014 року у справі № 755/17111/14, від 18.03.2015 року у справі № 757/34715/14, які залишені у силі відповідними ухвалами ВССУ.

3. Припинення договору поруки встановлене державним судом після рішення третейського суду не є підставою для скасування цього рішення, оскільки рішення третейського суду не може переглядатися по суті за новими для третейської справи обставинами та відповідно до ст.389-5 ЦПК може бути скасоване лише з підстав передбачених у цій статті – див. ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 24.09.2014 року у справі № 755/8179/14-ц, яка залишена у силі ухвалою ВССУ від 03.12.2014 року.

4. Припинення договору поруки, встановлене державним судом після рішення третейського суду відповідно до ст. 4 ст. 369 ЦПК України, ст.14 ЦПК, правового висновку ВСУ від 25 листопада 2015 року у справі № 6-172цс15 не є підставою для визнання таким що не підлягає виконанню виконавчого листа виданого на підставі цього рішення третейського суду див ухвали ВССУ від 10.10.2016 року у справі  №2604/4886/2012, від 30.08.2017 року у справі № 755/6665/15, від 27.09.2017 року у справі  № 755/14269/15.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 11 ЦКУ, ст. 14 ЦПК України, правового висновку ВСУ від 25 листопада 2015 року у справі № 6-172цс15 положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

5. Відповідно до ст. 4 ст. 369 ЦПК України, ст. 14 ЦПК, правового висновку ВСУ від 25 листопада 2015 року у справі № 6-172цс15 місцевий суд немає права за заявою поручителя-боржника про визнання виконавчого листа на рішення третейського суду таким, що не підлягає виконанню, встановлювати  припинення зобов’язань боржника за договором поруки та визнавати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню - див. ухвалу ВССУ від 16.11.2016 року у справі № 755/9504/15.