Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків є незалежним органом, який захищає інтереси сторін третейського розгляду, а не членів Асоціації українських банків КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2017 р.
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Калатай Н.Ф. суддів: Сітайло Л.Г. Пашкіної С.А. при секретарі Кулачок О.А. За участю представників: від ПАТ «Креді Агриколь Банк»: Перевертун В.Г. - представник за довіреністю № 984 від 12.02.2015 від ТОВ «ТЄС»: Пушка С.В. - представник за довіреністю від 10.06.2017 від ТОВ «ТЄС-К»: не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/15545/17 (суддя Щербаков С.О.) за заявою Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк» про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк»до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС-К» про стягнення заборгованості у розмірі 3 495 067 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/15545/17 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк» про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17.
Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону та третейської угоди; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 19 вказаного Закону; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; постійно діючий третейський суд надав на вимогу компетентного суду відповідну справу.
Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЄС» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 скасувати та припинити провадження у справі № 910/15545/17 та постановити нову ухвалу, якою відмовити Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк» у заяві про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17
В апеляційній скарзі заявник зазначив про те, що спірна ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вказаної позиції заявник послався на ті самі обставини, що під час розгляду заяви в суді першої інстанції, а саме на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, оскільки спір для стягнення кредитної заборгованості фактично розглядався структурним підрозділом Асоціації українських банків, основним завданням якої є захист прав та інтересів банків - її членів, зокрема Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», а відтак, враховуючи те, що Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» завдяки своїй участі у вказаній асоціації має прямий вплив на діяльність третейського суду, формування його кількісного та персонального складу, дотримання принципу незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові, всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спору при розгляді цієї справи було неможливим, а у апелянта є всі підстави вважати упередженими і необ'єктивним ставлення третейського судді до справи.
Ухвалою від 06.11.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/15545/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
ТОВ «ТЄС-К» в судове засідання представників не направило, про причини неявки суду не повідомило.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, а також те, що ч. 2 ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника ТОВ «ТЄС-К» за наявними матеріалами апеляційного провадження.
В судовому засіданні представник ТОВ «ТЄС» апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник ПАТ «Креді Агриколь Банк» проти її задоволення заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювань ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників ТОВ «ТЄС» та ПАТ «Креді Агриколь Банк», з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
З матеріалів справи слідує, що Публічне акціонерне товариство «Креді Агриколь Банк» звернулось до постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС-К» на підставі кредитного договору № 1/116207 від 23.05.2012 та договору поруки № 1/1162007-ПЗ від 20.06.2012 заборгованості по відсоткам, пені, інфляційних втрат, 3 % річних, нарахованих на заборгованість, стягнуту згідно з рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 2262/14 від 05.02.2014 (справа № 17/17).
За результатами розгляду вказаної справи, 21.08.2016 постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків винесено рішення у справі № 17/17, яким позов задоволено у повному обсязі, до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС-К» на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк» присуджено заборгованість в сумі 3 495 067,47 грн., до стягнення в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС-К» на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк» присуджено третейській збір по 12 750 грн. з кожного.
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Креді Агриколь Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у вказаній третейській справі № 17/17.
За результатами розгляду вказаної заяви, Господарським судом міста Києва 12.10.2017 винесено ухвалу у справі № 910/15545/17, якою заяву Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк» про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17 задоволено, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Стаття 50 Закону України «Про третейські суди» встановлює, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.
Статтею 57 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 6.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК України та пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.
Статтею 122-7 ГПК України встановлено, що:
- питання видачі виконавчого документа на примусове
- заява про видачу виконавчого документа про примусове
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122-9 ГПК України заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до господарського суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122-11 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.
При розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу (ч.3 ст. 122-9 ГПК України).
Відповідно до положень ст. 122-10 ГПК України та ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив
У розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд перевіряє наявність чи відсутність підстав для відмови у такій видачі незалежно від змісту доводів сторін (ч. 2 п. 6.2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЄС» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17, проте ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2017 у справі № 910/16746/17 вказану заяву та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду з посиланням на приписи п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та ч. 5 ст. 122-2 ГПК України.
Враховуючи, що матеріали справи не містять обратного, з матеріалів справи слідує, що:
- на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17 судом не скасовано (п. 1 ст. 122-10 ГПК України);
- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 2 ст. 122-10 ГПК України);
- при зверненні до суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове
- рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі
- третейська угода не визнана недійсною (п. 5 ст. 122-10 ГПК України);
- рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних
- постійно діючого Третейського суду при асоціації
- третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі (п. 9 ст. 122-10 ГПК України).
Щодо такої підстави для відмови в видачі наказу, як невідповідність складу третейського суду, яким прийнято рішення, вимогами закону (п. 6 ст. 122-10 ГПК України), слід зазначити таке.
В апеляційній скарзі апелянт, фактично, посилається не на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам Закону України «Про третейські суди» (п. 6 ст. 122-10 ГПК України), а на те, що сам третейській суд, який був обраний сторонами в спірних договорах, є упередженим та необ'єктивним у зв'язку з тим, що позивач є членом Асоціації українських банків, при якому вказаний третейській суд створений.
Щодо вказаних обставин слід зазначити, що апелянтом жодного доказу на їх підтвердження не надано, в той час як позивач заперечує, що він є членом зазначеної асоціації, а будь-яка інформація на підтвердження такого факту а ні на сайті позивача, а ні на сайті Асоціації українських банків не міститься.
Крім того, слід зазначити про таке.
Стаття 18 Закону України «Про третейські суди» встановлює вимоги до третейських суддів. Частина 1 цієї статті передбачає, що третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
Положенням про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків зареєстрованим Міністерством юстиції України Свідоцтво № 007-2005 21.06.2005 та затвердженим рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 протокол № 2 із змінами, затвердженими рішенням Ради Асоціації українських банків від 16.02.2007 протокол № 1 встановлено, що:
- Третейський суд є постійно діючим недержавним незалежним органом, який створений на підставі рішення Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005р. протокол № 2 "Про створення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків" в порядку, встановленому Законом України "Про третейські суди" для вирішення спорів, які виникають з цивільних та господарських правовідносин.;
- Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків не є юридичною особою;
- Третейський суд діє на
- для діяльності Третейського суду виготовляється печатка.
Як вбачається з п. 1 ст. 2 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 із відповідними змінами, третейський суд є недержавним, незалежним, постійно діючим органом, який створений для захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
Отже, постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків є незалежним органом, який захищає інтереси сторін третейського розгляду, а не членів Асоціації українських банків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України «Про третейські суди» цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про третейські суди» в Україні можуть утворюватися та діяти два види третейських судів: постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
За правилами ст. 16 Закону України «Про третейські суди»:
- склад третейського суду
- у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду;
- у третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. При цьому, якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.
Статтею 17 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що:
- формування складу
- формування складу
- якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в
1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів.
Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду;
2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею
- головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 1 частини третьої цієї статті, обираються не менш як двома третинами від призначеного чи обраного складу суду шляхом відкритого голосування (ч. 4);
- сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог цього Закону (ч. 5).
За приписами ст. 14 Закону України «Про третейські суди», у постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.
Статтею 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 із відповідними змінами, передбачено, що:
- формування складу
- якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова
Оскільки сторони в третейській угоді (ст. 12 спірного кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.07.2014 та п. 9 спірного договору поруки в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.07.2014) встановили, що спори в рамках вказаних договорів підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків у порядку, передбаченому третейськім застереженням, що будь-які вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв'язку з ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом вказаного третейського суду який є невід'ємною частиною даної третейської угоди, тобто обрання третейського судді щодо конкретних спорів у цих договорах сторонами не передбачено, - відповідно до Регламенту цього третейського суду третейський суддя для розгляду спору по цих договорах правомірно був призначений Головою третейського суду із затвердженого списку третейських суддів.
З огляду на вищевикладене, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону України «Про третейські суди».
Матеріали справи не містять доказів наявності обставин, визначених ст. 122-10 ГПК України та ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди», як підстави для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.
При цьому колегія суддів зауважує апелянтові на тому, що вказаний третейський суд був обраний сторонами у ст. 12 спірного кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.07.2014 та п. 9 спірного договору поруки в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.07.2014, які недійсними в порядку, встановленому законом, не визнавались і, в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковими до виконання сторонами, в тому числі і в частині обрання саме постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків для розгляду спорів, які виникають в рамках вказаних договорів.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/15545/17, якою задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Креді Агриколь Банк» про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17, та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» відсутні.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати на подачу апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЄС».
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/15545/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/15545/17 залишити без змін.
3. Копію постанови направити постійно діючому Третейському суду при асоціації українських банків.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15545/17.
Головуючий суддя
Судді
