ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Постійно діючий

Про включення до складу витрат сумнівної (безнадійної) заборгованості при зверненні платника податку до третейського суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з покупця

23 лютого 2009 року Державна податкова адміністрація України відкликала свій  лист від 18 лютого 2009 року з приводу питання правомірності включення до складу валових витрат сумнівної (безнадійної) заборгованості при зверненні платника податку до третейського суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з покупця.
Нижче наводиться коментар з цього питання експертів газети Бізнес А.Твердомеда та О.Клунько.
У доданому файлі подані тексти згаданих листів ДПАУ.


КОМЕНТАР
Андрій ТВЕРДОМЕД, економічний експерт газети БІЗНЕС
Олександр КЛУНЬКО, експерт-консультант

Опубліковано: Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, 2009, 04, №  17

Надіславши лист від 18.02.2009 p. № 3227/7/15-0217, який заперечує право на включення до вало¬вих витрат вартості неоплачених товарів (робіт, по¬слуг) на підставі позову, поданого до третейського суду, на адресу всіх підпорядкованих податкових адміністрацій, ДПАУ фактично надала йому статус узагальнюючого податкового роз'яснення. Зауважи¬мо, що цей лист є відповіддю на запити одразу двох обласних ДПА. Дивує те, що лише кілька днів по¬тому листом від 23.02.2009 р. № 3622/7/15-0217 його відкликали, до того ж без будь-яких причин. Адже не можемо ми серйозно сприйняти посилан¬ня на технічні помилки. Виправити такі помилки, якби це було так, не складно, річ, мабуть, в іншо¬му. Відкликання першого з листів, звичайно, тішить. Але це ще не свідчить про принципову зміну по¬зиції контролюючого органу. Тому платникам по¬датків варто бути насторожі. Особливо з огляду на останні зміни, внесені 31.03.2009 р. до законодав¬ства України, що регулює діяльність третейських судів1. Можна передбачити, що податківці, уточнив¬ши зміст листа, повернуться до несприятливої для платників податків позиції2. Загроза обмеження з боку ДПАУ застосування платниками податків пп.12.1.1 Зако¬ну про прибуток існує і надалі, але тепер вона може бути підкріплена останніми законодавчими змінами, що фактично усувають третейські суди від розгляду справ у сфері публічного права, до якого належать по¬даткові спори.
Непоодинокі запити обласних ДПА до ДПАУ та інформація, яку мають автори, свідчать про пошире¬ну до березня 2009 року практику звернення платників податків до третейських судів з єдиною метою - реа¬лізація права на валові витрати згідно з пп.12.1.1 Зако¬ну про прибуток. Як зазначалось вище, ця практика ґрунтувалася на досить лояльному законодавстві стосовно третейських судів, що було чинним до берез¬невих змін 2009 року. Згідно з нормами пп.12.1.1 право на волові витрати у продавця товарів (робіт, послуг) виникає, якщо він протягом звітного періоду звер¬тається до суду з позовом (заявою) про стягнення за¬боргованості з покупця. У скасованому листі від 18.02.2009 р. № 3227/7/15-0217 ДПАУ була не згод¬на, що таким судом може бути третейський. З більшою частиною листа слід просто погодитися. У ньому май¬же все правильно... крім висновку. І з ним до берез¬невих 2009 року змін, внесених до законодавства про третейські суди, можна сперечатися. Тим паче що ці законодавчі зміни в частині обмеження сфери діяль¬ності третейських судів, на думку авторів, є прямим підтвердженням і додатковим доказом правомірності віднесення заборгованості згідно з пп.12.1.1 Закону про прибуток до валових витрат за зверненнями платників податків до третейських судів, що були здійснені до набрання чинності змінами.
Дійсно, третейські суди приймають рішення тільки від свого імені, а не іменем України. Правильно й те, що третейські суди не належать до системи судів за¬гальної юрисдикції. Але Закон про прибуток не узалежнював і не узалежнює право на валові витрати від статусу суду. Хоч би яким був третейський суд, він залишається судом і, приймаючи позови про стягнен¬ня заборгованості, діє в межах своєї компетенції. Це не оспорює і ДПАУ, визнаючи, що третейські суди «можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин»3 (без урахування останніх змін). Закон про прибуток вима¬гав і вимагає для валових витрат подання позову до будь-якого суду, оскільки не містить застереження про обов'язкову належність суду, до якого подаю позов про стягнення заборгованості, до системи судів загальної юрисдикції. Отже, до останніх змін у зако¬нодавстві про третейські суди були всі підстави вва¬жати третейський суд судом, звернення до якого да¬вало можливість продавцеві збільшити валові витра¬ти на підставі пп.12.1.1 Закону про прибуток. До того ж багаторічна практика застосування Законів Украї¬ни «Про третейський суд» і «Про виконавче провад¬ження» свідчила, що рішення третейських судів при¬мусово виконувалися за допомогою державних органів. Виконавчий лист, виданий на підставі наказу господарського або адміністративного суду на вико¬нання рішення третейського суду, вважався виконав¬чим документом, який виконувався державною ви¬конавчою службою. При цьому автори не стверджу¬ють, що такі дії з боку господарських, адміністратив¬них судів і виконавчої служби були правомірними, але такі випадки мали поширений характер. Тим більше, податківців ніколи не оспорювали і навіть не ставили під сумнів такі дії зазначених органів.
Редакція стежитиме за розвитком подій та інфор¬муватиме читачів щодо розглянутого питання

1 Докладніше див.: Бухгалтерія. —2009. — № 16. — С.7—13 (прим. ред.).
23а інформацією, яку ми маємо, ДПАУ вкрай незадоволена використанням пп.12.1.1 Закону про прибуток за допомогою тре¬тейського суду, приміром, з метою затягування прийняття рішення. В такому випадку отримане продавцем право на ва¬лові витрати не врівноважується обов'язком покупця збільши¬ти валовий дохід (прим. авт.).


 
2009-05-12
 
 
 
Приєднані файли (українською)
baddebt120509.ZIP